Біблійна притча
Іносказання Ісуса Христа про доброго сіяча і кукіль викладено у Новому Завіті, а саме, в Євангелії від Матвія. Там йдеться про людину, посеявшем хороші насіння пшениці на своєму полі. Вночі його ворог розкидав серед них насіння бур’янів.
Коли зазеленіли паростки, раби помітили, що зійшла не тільки пшениця, але й кукіль. Вони запропонували господареві висмикнути останні. Але він не погодився, сказавши, що, вибираючи кукіль, можна висмикнути і пшеницю. Тому потрібно до жнив залишити і те, і інше. А в період жнив женці зберуть спочатку кукіль, склавши їх у зв’язки, зрадять спалення. А пшениця буде складена в житницю.
На завершення розгляду питання про те, що таке полови, буде наведено тлумачення притчі. Сам Ісус витлумачував її наступним чином:
- той, хто посіяв добре насіння – це Син Людський, під яким розуміється Ісус Христос;
- поле – це навколишній світ;
- добре насіння зображує синів Царства Божого;
- кукіль символізують синів лукавого;
- ворог, що посіяв – це диявол;
- жнива – скончание століть;
- женці – це ангели.
Як збирають кукіль, зраджуючи їх вогню, бо при кончині століття Спаситель пошле своїх ангелів. Вони зберуть із земного царства всі спокуси, і того, хто чинить беззаконня, привівши їх у піч вогненну. Праведники ж засяють, як сонце.
Таким чином, притча говорить про те, що:
- зло насаджується не Богом;
- крім людей благочестивих існують ч віровідступники, які не дбають про добрих плодах життя і як би стають “синами лукавого”;
- причиною проростання насіння бур’яну в душі є підступи диявола, який прагне знищити її і тим самим отримати владу над нею, коли людина безтурботний;
- потрібно бути обережним і не рубати з плеча, щоб при знищенні полови (вад) не знищити і добре насіння.
