Дугове зварювання в захисному газі являє собою метод, який значно підвищує якість результату роботи. Ця технологія має ряд особливостей. Перш ніж застосовувати її, майстер повинен ознайомитися з основами дугового зварювання, яка проводиться в середовищі захисних газів. Про особливості цієї технології буде розказано далі.
Особливості методики
Одним з підвидів дугового з’єднання металевих виробів, заготовок є дугове зварювання в захисних газах. ГОСТом регламентований процес, під час якого в точку плавлення подається газ. Це може побут аргон, кисень, азот чи інші різновиди. Існують певні особливості такого процесу.
Кожен зварювальник знає, що якість зварного шва залежить не тільки від умінь майстра, а ще й від умов в точці плавлення. В ідеальному випадку тут повинні бути присутніми тільки електрод і присадні матеріали. Якщо сюди потрапляють інші елементи, вони здатні чинити негативний вплив на зварювання. Місце спайки буде з-за цього недостатньо міцним.
Технологія ручного дугового зварювання в захисному газі з’явилася ще в 1920 році. Застосування подібних субстанцій дозволяє зробити шви без шлаку. Вони характеризуються високою чистотою, не покривається мікротріщинами. Цей метод активно застосовується у промисловості при створенні різних елементів з металу.
Особливі пропорції захисних газів дозволяють зняти напругу в зоні розплаву. Тут не виникають пори, що помітно підвищує якість спайки. Шов стає міцніше.
У промислових умовах під час зварювальних робіт застосовують стрижні, змішані з аргоном і діоксидом вуглецю. Завдяки такій комбінації дуга стає постійною, оберігаючи зони розплаву від протягів. Це дозволяє з’єднати тонкі листи металу.
Якщо ж потрібно виконати глибоку проплавку, змішують вуглекислий газ і кисень. Цей склад має окисними властивостями, захищає шов від пористості. Існує безліч методик, які припускають застосовувати різні гази в ході зварювальних робіт. Вибір залежить від особливостей проведення цього процесу.
