Ареал і місця проживання
Тепер розберемося, де мешкає середньоазіатська кобра. Досить широко вона поширена на північно-заході Індії, Пакистані, Киргизії, Афганістані, на північному сході Ірану, рідше зустрічається на півночі Узбекистану аж до гір Бель-Тау-Ата, у південно-західних регіонах Туркменістану та Таджикистану.
Змія полюбляє селитися на схилах гір, у густих чагарниках серед каменів, на глинистих і щебенистих передгір’ях, в долинах річок. В горах середньоазійську кобру, фото якої ми розмістили в цьому матеріалі, можна зустріти на висоті до двох тисяч метрів. Нерідко вона вибирає занедбані будівлі. Можна виявити цей вид кобр і в садах, на зрошуваних землях, по краях полів, уздовж ариків. Вони заповзають і в піщані, безводні пустелі, де тримаються поблизу колоній піщанок на схилах барханів.
Спосіб життя середньоазіатської кобри відрізняється специфічною добової активності: восени і навесні вона більш активна вдень, влітку проявляє активність ввечері, вночі та рано вранці. У теплу пору року кобра селиться в норах різних гризунів біля водойм, у заростях ожини і ефедра, в глибоких тріщинах у грунті, нішах і промоинах під камінням.
Для зимівлі середньоазіатські кобри воліють обживати більш солідні укриття. Як правило, це глибокі тріщини, які часто розташовуються під житловими будівлями, нори піщанок. Зимівля цього виду триває близько півроку. Починається вона в кінці вересня і триває до кінця березня або квітня. Двічі на рік кобри линяють – навесні і восени.
