Індійський вовк: опис підвиди, розповсюдження, характерні риси

Індійський вовк, він же азіатський або іранський – вид, колись процвітаюче, але в даний час досить малочисельний. Як і багатьом іншим тваринам по всій земній кулі, йому загрожує зникнення через винищення мисливцями і руйнування людьми звичного середовища проживання внаслідок освоєння земель. Де мешкає індійський вовк? Чим харчується це тварина, який спосіб життя веде? Про все це буде коротко розказано в статті.

Опис виду

Індійський вовк, званий також ландгой (Canis lupus вовчак), являє собою підвид сірого вовка. Він менше за свого більш відомого побратима. Вага цієї тварини складає від 25 до 32 кілограмів, а в холці воно виростає до 45-75 сантиметрів (для порівняння: вага звичайного сірого вовка може становити 80 кілограмів, а зріст у холці – 90 сантиметрів). Довжина тулуба – до 90 сантиметрів, хвоста – 40-45.

Колір шерсті індійського вовка (фото представлено в статті) – не сірий, а бурий, може варіюватися до іржаво-червонуватого. Ця захисна забарвлення дозволяє тварині зливатися з навколишнім ландшафтом і бути непомітним для ворогів і видобутку. Шерстинки на спині тварини мають чорні кінчики, тому ця частина тіла візуально виглядає більш темною. Хутро густий і короткий, а білуватий підшерсток – дуже тонкий, практично відсутній, що дозволяє вовкам уникнути перегрівання в жаркому кліматі. На внутрішніх частинах кінцівок і череві забарвлення більш світла.

Стародавній малий індійський вовк і хововарт – дворова порода собак, поширена в середні століття, вважаються прабатьками німецьких вівчарок.