Під цим поняттям розуміють боротьбу соціальної групи, метою якої є боротьба проти наростаючої революції, або повалення встановленого революційного і, як наслідок, – відновлення колишнього суспільного і державного ладу.
Поняття в науці
К. Маркс зазначав, що самим своїм розвитком революція породжує контрреволюцію. У сучасній науці контрреволюцію розглядають як неминучий другий етап всього революційного процесу. Одним з найяскравіших прикладів є білогвардійський рух у післяреволюційній Росії.
Контрреволюціонери використовують різні форми боротьби:
- відкриті, такі як збройні виступи, заколоти, іноземна інтервенція, громадянські війни;
- приховані, такі як замовляння, блокади, диверсії, акти саботажу.
Приховані, таємні методи боротьби починають використовуватися у разі повної перемоги нового суспільного ладу.
Що таке контрреволюція? За визначенням Маркса К. — це опір «усунених» класів та бажання нового класу-експлуататора «зупинити» революцію на досягнутому [том 20, с. 206].
Будь-які зміни народжують протидія, тому не існує революцій без контрреволюцій.
