Сеньйорія
У Середньовіччі В Західній Європі так називалося територіальне утворення, в рамках якого всі функції управління, як юридичні, так і господарські, закріплювалися за сеньйором.
Це сукупність землеволодінь, в межах яких сеньйор мав право збирати мита та отримувати інші платежі. Для знаті Середньовіччя вона стала самим пріоритетним способом виділення своєї значущості та влади. Завдяки чому вони мали змогу повністю забезпечувати своє політичне та економічне перевагу.
У свою чергу, виняткові права сеньйорії обмежувалися певними правилами, які сприяли зміцненню влади короля, що особливо сильно проявилося в кінці Середньовічної епохи, а також у період Нової історії. Кількість сеньорий було достатньо великим, так, наприклад, у Франції в 18 столітті їх налічувалося близько 50 тисяч.
