Семіотика культури: визначення терміна, особливості, історія розвитку

Лінгвістичний напрям

Логічний напрям семіотики культури – не особливо широке поняття, так як предметом досліджень стає окремий знак, що не відноситься до інших. Лінгвістичний напрям спеціалізується на дослідженні лише одного знака, а мови взагалі, так як саме він є способом для передачі інформації за рахунок знакових систем.

Цей напрямок стало відомо світу завдяки роботі Фердинанда де Соссюра. У своїй книзі “Курс загальної лінгвістики” він уточнив цілий ряд установок, які мають вагоме значення для всіх гуманітарних наук, а не тільки для семіотики культури. Мова і культура відіграють також важливу роль в лінгвістиці.

Знак і символ

Семіотика як наука має два основних поняття – це знак і символ. Вони є центральними та першорядними.

Поняття знака прирівнюється до якогось матеріального об’єкту. У певних ситуаціях об’єкту приписується значення, яке може бути будь-якого характеру. Це може бути реальна або неіснуюча річ, якесь явище, дія, предмет або навіть щось абстрактне.

Знак здатний пристосовуватися і означати один, два або безліч понять, а також він з легкістю може заміщати предмет або явище. Саме з цієї причини з’являється поняття знакової обсягу. В залежності від того, скільки об’єктів позначає знак, він може збільшуватися в об’ємі або, навпаки, зменшуватися.

Вивчаючи семіотику культури коротко, можна зіткнутися з поняттям “концепту знака”, яке позначає набір певних знань про об’єкт позначення та його зв’язки з іншими такими ж об’єктами.