Поняття віку у психології: визначення, періоди, особливості

Методи вікової психології

Поняття віку у психології розвитку коротко і узагальнено ми розглянули. Що стосується методів, то основними з них є:

  • Метод поперечних зрізів. Базується на вивченні великої кількості людей різного віку. Метою дослідження є отримання порівняльних даних про психологічні нюанси і особливості кожної вікової категорії.
  • Метод поздовжнього вивчення. Дане дослідження полягає у тривалому вивченні одних і тих же випробовуваних людей. Метою дослідження є відстеження вікових змін і психіки.
  • Якісне виявлення своєрідних ступенів психічного розвитку та визначення вікових меж являє собою дуже непросту задачу, так як психологічний вік істотно відрізняється від фактичної кількості прожитих років.

    Особливості психології дитячого віку

    Поняття психологічного віку у сучасній віковій психології підтверджує той факт, що модель поведінки в подальшому житті закладається мало не від самого періоду зачаття.

    Яка роль дитинства в психічному розвитку? Поняття віку у психології дітей розглянемо більш докладно.

    Вікова дитяча психологія робить максимальний упор на позитивні моменти. Дослідники нашої сучасності вважають, що малюк починає знайомитися з світом ще до свого народження. Тому обов’язки розподілені так, що вихователі в дитячому саду зайняті завершенням початкового навчання дітей. А за все інше, і особливо за основи даного процесу, відповідають тільки батьки дитини.

    Існує думка про те, що дітям до трьох років властиво тільки вбирати отриману інформацію. А по досягненні цього вікового періоду вони здатні робити перші спроби, щоб вплинути на навколишній світ. Саме цей період вважається початком формування правил поведінки, які набувають велику глибину. Діти здатні осмислювати надходять сигнали. Саме в п’ятирічному віці у дітей починає зароджуватися почуття страху. І вони усвідомлено починають цікавитися причинами різноманітних подій, які відбуваються навколо них або в світі.

    Після того як дитина стає школярем, він стикається ще з однією непростий зміною – нові орієнтири. Наївне сприйняття навколишнього світу продовжує зберігатися, але вже відмінно розвинене розуміння відбуваються взаємодій. Саме в цей період дітям властиво усвідомлювати те, що вони стають індивідуальністю. Разом з цим з’являється непереборне бажання виражати своє “Я”. Батькам в такий період становлення особистості дуже важливо підтримувати свою дитину, але в той же час спрямовувати на нього і деякий вплив.