Энтонимы
Ще в Середні Століття називали поляків «ляхами», а сама країна Польща іменувалася Ляхистаном або Лехистаном. Спочатку слово «лях» мало нейтральний характер, проте в період з XVIII по XIX століття в російській літературній мові придбало негативний відтінок. Це слово вживали, бажаючи висловити презирливе ставлення до представників нації.
На даний момент коректний варіанти форм жіночого і чоловічого роду, це «поляк» і «полька». До речі, приблизно до XIX століття нормативним вважалося ще й слово «полька», однак потім стало презирливим (словник Даля). Зараз ця форма є застарілою або розмовної (різні словники дають відрізняються позначки).
Польська мова
Це один з найбільших слов’янських мов. Належить до західнослов’янської групи, Лехитской підгрупі. Чим-то він може здатися схожим на російська, українська або білоруська, однак є ряд нюансів. Перша особливість – в польській мові видалення завжди падає на передостанній склад (за винятком запозичених слів). У фонетиці польської мови багато незвичних звукових сполучень, які будуть важкі для відтворення початківцю. Так наприклад, такі сполучення літер, як cz, sz, dz читаються як дуже твердий год, дуже твердий ш, м’які д і з разом, відповідно.
Як було зазначено вище, польську і російську мови досить схожі. Однак схожість може бути оманливою. Існує велика кількість слів, званих «хибними друзями перекладача». Їх особливість в тому, що вони дуже нагадують знайомі носія російської мови слова, але переводяться зовсім по-іншому. Так, наприклад ogonek, схожий на «вогник», що перекладається як «хвіст», dywan, викликає прямі асоціації зі словом «диван», насправді означає «килим». Людям, які вивчають польську мову, необхідно бути уважними до «хибних друзів перекладача», щоб не потрапити в незручну або комічну ситуацію (адже «магазин» по-польськи sklep!).
