Побач – це… Значення слова “виждь”

«Виждь» – це що таке? Дана лексема використовується в мові досить рідко. Зустрічається вона в основному в поетичній мові, коли потрібно надати тексту піднесену забарвлення. Це слово відоме широкій публіці з вірша А. С. Пушкіна під назвою «Пророк». Докладніше про значення «виждь» можна дізнатися зі статті.

Невизначена форма

Слово «виждь» є дієсловом у наказовому способі, його початкова форма – «бачити». Для кращого з’ясування суті питання доцільним буде освіжити стосуються його знання про властивості дієслова.

Кожен з них має особливу, початкову форму, ще звану невизначеною або инфинитивом. Саме вона є дієслово в словнику. Питання, на які вона відповідає, це «що робити?» і «що робити?». В нашому випадку, як вже сказано вище, невизначена форма це – «бачити».

Вивчаючи питання про те, що це – виждь, потрібно розглянути словникове тлумачення інфінітива.

Значення дієслова

У словнику вказано декілька значень цього слова:

  • Мати зорову здатність, володіти зором. Приклад: «Людина погано бачить у темряві».
  • Сприймати зором який-небудь предмет. Приклад: «Ніхто не бачив, коли він встиг схопити речі і перестрибнути через паркан».
  • У переносному розумінні це означає зустрічатися з ким-небудь. Приклад: «Так вийшло, що Андрій не бачив Ольгу вже цілий тиждень».
  • Також у переносному значенні це розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклад: «Вона ясно бачила, що влада її над цим чоловіком закінчується, її чари перестають діяти».
  • Розібравшись з тлумаченням дієслова в невизначеній формі, можна перейти до безпосереднього розгляду значення слова «виждь».

    Наказовий спосіб

    Дієслова вживаються в трьох формах зворотів. Мова йде про (про):

  • Дійсному – дії, що відбуваються, відбувалися і ті, що будуть відбуватися.
  • Умовному – дія, яка можливо відбудеться в певних обставинах.
  • Наказовому – заклик до дії.
  • Що стосується аналізованого дієслова, то «виждь» – це третя із зазначених форм дієслова «бачити», яку ще називають імперативом. Він може виражатися у вигляді прохання, наказу, поради, призову. Дана форма є застарілою. Вона взята з старослов’янської мови, тому має архаїчний характер.

    Сучасний синонім «виждь» – це просторечная форма – «відь». Що стосується сучасної літературної мови, то в ньому наказовий спосіб від дієслова «бачити» не утвориться. Застаріла форма застосовується тоді, коли є прагнення надати тексту піднесену забарвлення, особливий патетичний сенс, зробити відсилання до наступності, до історії.

    У висновку розгляду значення слова «виждь» слід сказати про самому відомому випадку його вживання.

    «Пророк»

    Так називається вірш А. С. Пушкіна, де є слова: «Повстань, пророк, і виждь, і внемли…». У спогадах Олександри Осиповны Смирнової, фрейліни російського імператорського двору, уродженої Россет, яка була другом і співрозмовником великого поета, є цікавий епізод, пов’язаний зі створенням цього твору. Він був записаний зі слів самого Олександра Сергійовича.

    Вірш було написано після того, як поет у черговий раз відвідав Святогірський монастир. Опинившись в чернечій келії, він побачив, що на столі лежить Біблія, яка відкрита на шостому розділі – Книзі пророка Ісаї. Пушкін прочитав уривок, який потім перефразував у вірші «Пророк».

    Цей уривок вразив поета і переслідував його кілька днів. Одного разу вночі він написав вірш. Пророка Ісаю називають старозавітним євангелістом, у нього є безліч пророцтв про пришестя Боголюдини – Ісуса Христа. Вірш «Пророк» буде названо найкращим серед усіх, що раніше були написані поетом. Його творча спадщина буде розділено літературознавцями на два періоду. Починаючи з «Пророка», буде позначений «зрілий» період у творчості генія російської словесності.

    В біблійне легенді сказано про те, що явився пророку Ісаї Божий посланець – Серафим. Перебуваючи під сильним враженням від цієї зустрічі, Ісая став проповідувати Закон Божий серед невіруючих. Автор вірша повністю зберіг біблійний сюжет з невеликою зміною.

    Замість пророка був зображений поет, перед яким є Серафим. Поет готовий переродитися в якості пророка, щоб приступити до духовного служіння суспільству. Покликання поета, як і пророка, Пушкін бачив духовне просвітництво сучасників, несення їм правди.

    Для цього він повинен уважно стежити за всім, що відбувається в навколишньому житті, розуміти її і пропускати через своє серце. Щоб підкреслити значення цієї високої місії, поет і використовує високу лексику, до якої належить слово «виждь».