Творча діяльність
Період популярності композитора Чеснокова припадає на початок минулого століття. Павла Григоровича називають «маестро хорового співу», «визнаним автором духовної музики», проте сам Чесноков бачить у цьому лише додатковий стимул до ще більш серйозної графіком роботи.
Майстер приймає рішення зробити декілька гастрольних поїздок по Росії, щоб у кожному місті по шляху проходження не тільки давати концерти академічної музики і диригувати церковними хорами, але і намагатися дати хоча б кілька уроків або допомогти порадою маленьким провінційним академічним і духовним колективам.
Попутно диригент активно бере участь і в роботі різних регентських симпозіумів і з’їздів композиторів духовної та класичної музики.
В 1917 році заслужений диригент Російської імперії, геніальний музикант і регент надходить в Московську консерваторію. За запевненням самого композитора, його знання про справі, якому він відданий всім серцем, були недосконалими і потребували серйозних доповнення.
Заповнивши прогалини, Чесноков закінчує консерваторію з почесним дипломом та срібною медаллю, яку йому вручив особисто сам М. М. Іполитів-Іванов, став близьким другом композитора і підтримував його довгі роки.
