Оцінка сформованості ОС
Здійснюється експертиза соціальної складової по вимогам розвиваючого освіти за допомогою спеціальних діагностичних методик, які ретельно відбираються з психології та соціології. Основним фактором у забезпеченні нормального функціонування соціального компонента розвиваючого освітнього середовища стане підвищення якості перепідготовки педагогів, зокрема, у сфері психології. Для такої підготовки важливо періодичне участь учителя в різних варіантах соціально-психологічного тренінгу.
Проектування
Я. А. Коменський (чеський педагог) вважав просторово-предметне середовище навчального закладу «приємним місцем», у якому повинні бути географічні карти, історичні схеми, простір для ігор, сад для спілкування з природою.
Макаренко відзначав важливість оснащення шкіл комплексом елементів:
- посібниками та меблями;
- матеріалами і верстатами;
- декоративними елементами.
М. Монтессорі перша приділила увагу просторово-предметного компонента освітнього середовища як ключового чинника особистісного розвитку підростаючого покоління. Нею була сконструйована «підготовче середовище», що спонукає дошкільника і учня молодшого шкільного віку реалізовувати індивідуальність за допомогою самостійної діяльності.
Дидактичний матеріал: рамки з гніздами різної форми і вкладишами для них, куби-вкладиші, дитячі меблі — всі ці пристрої давали дитині можливість самостійно знаходити помилки при виконанні певних вправ, усувати їх. Монтессорі вважала просторово-предметне середовище найважливішим елементом придбання дітьми багатогранної сенсорного досвіду. Завдяки самостійній діяльності хлопці впорядковують свої уявлення про навколишній світ, вчаться розуміти і любити природу.
Підготовча середовище, на думку Монтессорі, сприяє усвідомленню дитиною можливостей для духовного та фізичного розвитку. Вона допомагає підростаючому поколінню адаптуватися до вимог соціуму. Монтессорі пропонувала педагогам вибирати вправи, зміст яких відповідало дитячим потребам.
У просторово-предметний компонент освітнього середовища включають:
- архітектуру будівлі школи;
- рівень відкритості (закритості) елементів внутрішнього дизайну;
- просторову структуру і розмір приміщень;
- простоту трансформації;
- можливість переміщень для суб’єктів.
В. о. Давидов, К. Б. Переверзєв, В. А. Петровський виділили основні вимоги, які пред’являються до інтегрованої середовищі, без якої неможливо всебічний розвиток дітей дошкільного та молодшого шкільного віку:
- зміст різних елементів, без яких неможлива оптимізація інтелектуальних, фізичних, емоційно-вольових компонентів діяльності;
- логічність, взаємозв’язок окремих елементів;
- керованість (можливість коригування і педагогом і дитиною);
- індивідуальність.
Завдяки складності структури, просторово-предметна освітнє середовище сприяє розвитку кожного суб’єкта.
У подібному середовищі суб’єкти не тільки відшукують, але і конструюють художню, пізнавальну, сенсорну, моторну, ігрову активності.
