Заключна частина
Отже, ми розглянули поняття, сутність, форми і принципи організації оплати праці. На закінчення слід зазначити, що приватизація державних структур і зниження виробничих обсягів до 50 % у російської економіці колись привели до надлишкової чисельності і неповної зайнятості в багатьох великих компаніях. Навіть у таких стабільно функціонуючих структурах, як ГАЗ, БСЗ і ЗМЗ, за оцінками фахівців, кількість персоналу завищено на одну третину. Тим не менш здійснення гнучкої соціальної політики на базі збереження стабільного робочого колективу, неповної робочого тижня (як правило, чотири робочих дні), стримування зростання середньої зарплати під тиском інфляції — все це дозволило уникнути соціальних колізій і страйків. Слід доповнити, що подібні спостерігалися у вугільній промисловості Комі, Кузбасу, і Донбасу, а також в автомобільній індустрії (АЗЛК і ЗІЛ).
Таким чином, керівництво сучасних організацій і підприємств в обов’язковому порядку повинно дотримуватися ключові принципи оплати праці співробітників, представлені і докладно розглянуті в цій статті. Це дозволить їм ефективно застосовувати економічні закони на практиці, а також забезпечити розвиток людських ресурсів та повноцінне відтворення робочої сили, що на сьогоднішній день в практичній діяльності відіграє найважливішу роль. Варто пам’ятати, що основним завданням організації заробітної плати є постановка оплати праці у залежність від якості трудового вкладу кожного їх співробітників, так і колективу в цілому. Подібний підхід передбачає підвищення стимулюючої функції вкладу кожного.
