Історичний аспект
Незважаючи на те, що феномен організації як соціально-економічної системи існує десятки тисячоліть, його вивчення та наукове осмислення почалося тільки в XIX столітті в зв’язку з виникненням суспільних наук. Вже на початку XX століття, коли з’явився менеджмент і теорія організації, розглянутий термін став застосовуватися в більш вузькому сенсі, як правило, у відношенні фірм (економічних організацій), які й донині виступають хорошими прикладами «встановленої свідомо кооперації». Проте так чи інакше вони наділені штучним походженням.
Організацією як соціально-економічною системою цікавляться багато науки громадського значення. Сюди відносяться економічні і соціологічні напрямки, які і визначають базове ставлення до цього об’єкту вивчення. Соціологічними науками організації розглядаються як соціальні інститути. Економічними (соціально-економічними) – в якості систем або інститутів. Дещо пізніше – з причини поділу і подальшого віддалення наук суспільного типу – посилилися розбіжності між ними щодо поняття організації як соціальної системи та її сутності. Все це залишило слід на теперішньому стані теорії організації, яка є міжгалузевим науковим напрямком. Воно покликане виробити узгоджену точку зору щодо категорії організацій. Варто зауважити, що загальна теорія організації як соціальної системи базується не тільки на результатах наукових досліджень, але і на практичних методах вдосконалення і проектування структур. Серйозний внесок у вирішення зазначених питань внесли вітчизняні вчені Ст. Н. Вяткін, Ст. Н. Бурков, В. С. Дудченко, Ст. Н. Іванов, В. А. Ириков і в. І. Патрушев.
