Етимологія
Походить від праслов’янської форми mold, від якої, в числі іншого, утворені:
- старослов’янська – «младъ»;
- російське – «молодий»;
- українське – «молодий»;
- білоруське – «малады»;
- болгарське – «млад»;
- сербохорватської – «млад»;
- словенське – mlȃd;
- чеське і словацьке – mladý;
- польське, верхнелужское і нижнелужское – młody.
На думку лінгвістів, праславянская форма mold сходить до праіндоєвропейської основі, яка, імовірно, виглядала, як mla або, як amala. Її значення – «ніжний», «слабкий», «м’який».
Спорідненими словами є:
- древнепрусские – maldai (отрок), maldian (лоша), maldunin (молодість);
- древнеиндийское – mrdúṣ, значення якого «лагідний», «ніжний», «м’який»;
- грецькі – ἀμαλδύνωв значенні «послаблюють», «розм’якшую»; і μάλθων – «зніжений осіб»;
- латинське – mollis, що означає «м’який»;
- вірменське – mełk, що позначає «слабкий», «млявий», «зніжений»;
- древнеирландское – meldach, що в перекладі «приємний», «ніжний», «м’який»;
- готські – ga-malteins в значенні «розчинення» та mildeis – «лагідний»;
- давньоанглійській meltan – «растоплять», «плавити»;
- індоєвропейське – meldh, що означає «послаблювати», «спадати».
Від праслов’янської форми mold утворилися також:
- церковнославянское, русскоцерковнославянское і старослов’янська – младѣньць, βρέφος, νήπιος;
- болгарське – «немовля»;
- сербохорватської – «младенци» – «молодята»;
- словенською та чеською – mladénǝc, що означає «юнак»;
- польське – mɫodzian;
- верхнелужское і нижнелужское – mɫodźenc.
Далі наведемо кілька подробиць, що стосуються грудних дітей.
