Соціокультурна компетенція: поняття, структура, методи розвитку

Навчання іноземної мови – справа непроста. Учень повинен не тільки засвоїти граматику і запам’ятати безліч слів, але і звикнути розуміти менталітет співрозмовника, властиві його культуру, звичаї і традиції. Без цього неможливо повноцінно вести бесіду з іноземцями, навіть ідеально володіючи їх промовою. Саме тому ФГОСом приділяється особлива увага формуванню соціокультурної компетенції при вивченні мов інших народів. Давайте більш детально розглянемо особливості даного поняття.

Основна мета навчання іноземної мови

Приходячи в школу або вуз і почавши вивчати будь-який предмет, людина повинна чітко розуміти: навіщо це йому потрібно. Без цього усвідомлення він не буде прикладати достатньо зусиль для освоєння матеріалу.

Згідно з чинним освітньому стандарту, мета навчання мовам інших націй – повноцінно підготувати учнів до потенційного міжкультурного спілкування (комунікації). Тобто сформувати знання та вміння вести бесіду з іноземцем і розуміти не тільки те, що він говорить, але і що має на увазі.

Чому це важливо? Із-за глобалізації, і в першу чергу в економіці. У сучасному світі, в якій би сфері не довелося працювати людині, щоб досягти кращих результатів, йому рано чи пізно доведеться зіткнутися з представниками інших націй. Це можуть бути партнери по бізнесу, клієнти, інвестори або просто туристи, яким всього-то й потрібно, що пояснити дорогу до найближчого супермаркету. Не кажучи вже про власних поїздках на відпочинок у країни близького і далекого зарубіжжя.

І якщо навчання дійсно відбувалося на необхідному рівні, що пройшов його людина повинна без проблем вміти зрозуміти співрозмовника-іноземця та порозумітися з ним. Все це, природно, за умови, що і сам учень докладав чималих зусиль для освоєння матеріалу.