Навчання іноземної мови – справа непроста. Учень повинен не тільки засвоїти граматику і запам’ятати безліч слів, але і звикнути розуміти менталітет співрозмовника, властиві його культуру, звичаї і традиції. Без цього неможливо повноцінно вести бесіду з іноземцями, навіть ідеально володіючи їх промовою. Саме тому ФГОСом приділяється особлива увага формуванню соціокультурної компетенції при вивченні мов інших народів. Давайте більш детально розглянемо особливості даного поняття.
Основна мета навчання іноземної мови
Приходячи в школу або вуз і почавши вивчати будь-який предмет, людина повинна чітко розуміти: навіщо це йому потрібно. Без цього усвідомлення він не буде прикладати достатньо зусиль для освоєння матеріалу.
Згідно з чинним освітньому стандарту, мета навчання мовам інших націй – повноцінно підготувати учнів до потенційного міжкультурного спілкування (комунікації). Тобто сформувати знання та вміння вести бесіду з іноземцем і розуміти не тільки те, що він говорить, але і що має на увазі.
Чому це важливо? Із-за глобалізації, і в першу чергу в економіці. У сучасному світі, в якій би сфері не довелося працювати людині, щоб досягти кращих результатів, йому рано чи пізно доведеться зіткнутися з представниками інших націй. Це можуть бути партнери по бізнесу, клієнти, інвестори або просто туристи, яким всього-то й потрібно, що пояснити дорогу до найближчого супермаркету. Не кажучи вже про власних поїздках на відпочинок у країни близького і далекого зарубіжжя.
І якщо навчання дійсно відбувалося на необхідному рівні, що пройшов його людина повинна без проблем вміти зрозуміти співрозмовника-іноземця та порозумітися з ним. Все це, природно, за умови, що і сам учень докладав чималих зусиль для освоєння матеріалу.
Комунікативна компетенція
Знання та вміння необхідні для повноцінного міжкультурного діалогу (завдяки яким можна брати участь у рецептивних і продуктивних видах мовленнєвого спілкування) називаються (КК) комунікативною компетенцією.
Формування її – ось головне завдання кожного вчителя іноземної мови.
У свою чергу, КК поділяється на такі компетенції (коло питань, в яких учень повинен бути добре обізнаний, володіти знаннями і досвідом):
- Мовна (лінгвістична).
- Мовленнєва (соціолінгвістична).
- Соціокультурна компетенція.
- Предметна.
- Стратегічна.
- Дискурсивна
- Соціальна.
Збагачення такими знаннями дає можливість людині допомогою порівняння зрозуміти особливості і відтінки не тільки національної культури держав досліджуваного діалекту, але і своєї країни, заглибитися в загальнолюдські цінності.
Соціокультурна компетенція (СКК)
Socio-cultural competence – це поєднання знань про державу (в якій говорять на мові, що вивчається), унікальних особливостей національного та мовного поведінки його громадян, з умінням використовувати ці дані в процесі спілкування (слідуючи всім нормам етикету та правилам).
Значення соціокультурної компетенції у навчанні іноземної мови
У минулому при вивченні мови інших народів головним вважалося сформувати у дитини здатність розуміти її і говорити на ній. Все інше здавалося не таким важливим.
В результаті такого підходу учень хоча і міг інтерпретувати оболонку мови, але не відчував його “душі”. Простіше кажучи, він знав, як виголошувати промову, але не відав про що і з ким.
Це можна порівняти з тим, коли перед людиною на званій вечері розкладають десяток різноманітних вилок і пропонують покуштувати фрикасе. Теоретично він знає, що цими приладами можна їсти цю страву, але точно не розуміє яким саме з усіх інструментів доречно скористатися саме зараз. Враховуючи розвиток технологій, нещасному можна спробувати пошукати підказку в інтернеті, але не розбираючись в тонкощах французької кухні, він не відає, як називається то страва, що поставило його в глухий кут. Адже зовні це звичайна м’ясне рагу з кролятини.
СКК – це і є ті знання і вміння, завдяки яким людина з нашого прикладу, якщо навіть і не здогадується яку вилку вибрати, чи зуміє хоч би дізнатися страва до м’ясної суміші на тарілці і швиденько попросити підказки у всезнаючий Гугла.
Більш яскравий лінгвістичний приклад – це фразеологізми. Оскільки з їх складових не можна зрозуміти загальний сенс, при використанні в мові таких обертів іноземець не може зрозуміти, що співрозмовник має на увазі.
Розглянемо назви деяких книг з відомої серії “Щоденник Слабака”. Її автор – Джефф Кінні, часто використовував в якості титулу популярні англійські фразеологізми. Наприклад, сьома книжка серії іменується The third wheel, що дослівно перекладається як “Третє колесо”. Однак справжнє значення фрази – “Третій зайвий”. Щоб зрозуміти це, потрібно знати відповідний фразеологізм-аналог в своїй рідній мові. І це стосується перекладу назв восьмої книги: Hard Luck (“Важка вдача”) – “33 нещастя”.
А ось п’ята книга циклу Dog Days (“Собачі дні”) не має аналога в російській мові. Все тому, що фразеологізм означає “найспекотніші дні літа” (зазвичай з липня по перші дні вересня). Проте в російському для цього періоду немає назви, тому, щоб правильно зрозуміти співрозмовника, яка вжила це вираз, потрібно знати про таку особливість мови.
І ще трохи уваги цим виразом. Велику роль грає, хто саме говорить його. Якщо фразу I like to watch TV during the dog days – вимовляє чоловік, вона передає зміст: “У найспекотніші дні літа мені подобається дивитися телевізор”. Однак якщо ця пропозиція виходить від жінки, воно може означати: “У дні місячних мені подобається дивитися телевізор”. Адже в англійській dog days іноді може передбачати й період менструації.
Природно, що людині неможливо вивчити абсолютно всі особливості мови. Але можна пристосуватися орієнтуватися в них, розрізняти хоч трохи діалекти, знати, які висловлювання неприпустимі в пристойному суспільстві або в офіційному листуванні і т. п. Формування СКК – це як раз і вміння розпізнавати особливості національного менталітету в мові і адекватно на це реагувати.
Доказом того, що це і правда дуже-дуже важливо, є російський переклад книги Кінні Dog Days – “Собаче життя”. Той, хто працював над адаптацією цього твору, допустив помилку в самій її назві. Український переклад “Канікули псу під хвіст” теж не порадував точністю.
У наявності недостатня обізнаність авторів про культурні особливості англійської. А адже це був не реферат з серії “здав і забув”, а популярна історія про школяра, яку читають тисячі дітей.
Щоб вітчизняні фахівці в майбутньому допускали як можна менше подібних помилок, сучасний освітній стандарт вивчення іноземних мов і робить великий акцент на формуванні соціокультурних знань.
Трохи про менталітеті
СКК неможливо розглядати, не приділивши уваги явища на всебічному рівні досліджень, на яких компетенція і спеціалізується. А саме – на менталітеті.
Простими словами – це душа народу, яка виділяє його серед інших, робить неповторним і унікальним. Це не просто сукупність всіх культурних рис певного етносу, але і його релігійних поглядів, системи цінностей і переваг.
Спочатку дане поняття виникло в історичній науці, так як дозволяло краще розуміти передумови тих чи інших подій. З розвитком психології та соціології вивчення менталітету стало важливою складовою у проведенні досліджень.
Сьогодні це явище взято на озброєння лінгвістикою і педагогікою. Вивчення його допомагає досліджувати історію конкретного народу, його особливостей.
У рамках формування соціокультурної компетенції на основі вивчення ментальності особливо важливо уберегти учнів від штампів-упереджень. Іноді помилково приймають за правду. В результаті не вдається правильно налагодити міжкультурне спілкування.
Багато з таких штампів – наслідок холодної війни. Пропаганда СРСР і США (як два найбільш активних її учасника) намагалася якомога більше чорними фарбами намалювати образ ворога. І хоча це протистояння в минулому, багато хто до цих пір сприймають менталітет американців крізь призму радянської пропаганди. І, навпаки.
Наприклад, до цих пір вважається, що господині в США не вміють готувати. Це оману багато в чому зумовлено численними серіалами і фільмами. Їх герої майже весь час їдять в кафе чи ресторанах, а в холодильнику зберігають лише напівфабрикати.
Правда в тому, що подібний спосіб життя частіше ведуть мешканці мегаполісів, яким дійсно простіше щось купити, ніж зробити своїми руками. У той час як мешканці невеликих міст і сіл, які займаються сільським господарством, вміють багато і добре готувати. А якщо говорити про консервацію, то вони не поступаються багатьом вихідцям з СРСР. Американці масово не тільки закочують варення, соки, салати, але і напівфабрикати (соуси, лечо, кукурудзу, оливки, очищені моркву і картоплю), готові страви (супи, каші, котлети).
Природно така господарність характерна для фермерів, які вирощують всі ці продукти або тварин для м’яса. Діти ж міських джунглів воліють все це купувати в супермаркетах. Живучи в невеликих квартирах, вони просто не мають місця зберігати багато продуктів “про запас”, а тим більше їх консервувати. Це обґрунтовано тим, що вартість житла в мегаполісах казкова, в той час як приміські квартири, так і цілі будинки, більш доступні. Основна причина – слабо розвинена економіка цих населених пунктів. У пошуку роботи їх жителям доводиться продавати за безцінь свої будинки, і переїжджаючи в більш великі міста, тулиться в маленьких квартирках.
Правда адже відрізняється від поширеного уявлення про американців як про заждавшихся жирних лентяях? А що буде, якщо людина, зорієнтований на помилкові ментальні штампи про жителів США, приїде працювати в цю країну або буде співпрацювати з компаніями звідти? Наскільки багато дров він наламає перш ніж усвідомлює, що живуть тут не такі, як він думав раніше. А адже з таким упередженням, навіть знаючи їх мову на рівні Вільяма Шекспіра або Едгара По, буде складно налагодити спілкування.
Саме тому сучасний стандарт навчання кожному іноземному мові так багато уваги приділяє формуванню СКК в рамках комунікативної компетенції. Так що ключ до повноцінного освоєння чужорідної мови це – менталітет (простими словами – призма, крізь яку носій мови сприймає світ). Єдиний він? Давайте дізнаємося.
Аспекти СКК
Розглянутий у попередньому пункті фактор по суті є тим наріжним каменем, що лежить в основі соціокультурної компетенції. Але є інші, не менш важливі аспекти. Без них тільки знання про менталітет і структурі мови не допоможуть.
Виділяється чотири аспекти СКК.
- Досвід спілкування (навички вибирати стиль поведінки і мови відповідно до співрозмовника, здатність швидко адаптуватися при попаданні в спонтанну лінгвістичну ситуацію).
- Соціокультурні дані (менталітет).
- Особистісне ставлення до фактів культури народу, що говорить на мові, що вивчається.
- Володіння базовими способами застосування мови (вміння диференціювати загальноприйняту лексику, діалектизми та жаргонізми, здатність розрізняти ситуації, в яких можна/не можна їх застосовувати).
Особистісні якості, що сприяють розвитку СКК
Щоб всі чотири аспекти соціокультурної компетенції були розвинені на достатньому рівні, в учнів повинні бути не тільки глибинні інтелектуальні знання і навички їх використання, але і особистісні якості. Не можна налагодити діалог з представником іншої культури, не вміючи нормально спілкуватися зі своїми співвітчизниками.
Тому паралельно з формуванням навчань і навичок при розвитку СКК в учнів важливо виховувати такі якості, як:
- відкритість до спілкування;
- відсутність упередженості;
- ввічливість;
- повага до представників іншої мовної і культурної спільноти;
- толерантність.
При цьому важливо донести до учня думка і про рівноправності всіх учасників соціокультурного взаємодії. Учневі важливо засвоїти, що ввічливість і відкритість діалогу повинна виходити від обох сторін. І проявляючи увагу і повагу до чужої культури, він вправі очікувати відповідного відносини навіть, якщо є просто гостем в чужій країні.
Більш того, особливо важливо навчити людину правильно реагувати на образи чи сварки. Це не значить навчити ненормативної лексики досліджуваного мови і підказати, що може ображатися той чи інший носій лінгвістичної культури. Ні! Потрібно навчити вчасно розпізнавати назріваючий конфлікт або хоча б згладжувати вже існуючий, згідно прийнятих звичаїв і традицій.
В ідеалі учня повинен бути представлений алгоритм поведінки не тільки в позитивних мовленнєвих ситуаціях, але і негативних. Особливо важливо звертати увагу на унікальні риси досліджуваного мови та культури у цьому питанні. Інакше компетенція буде неповноцінно сформованою.
Структура СКК
Крім вищенаведених аспектів структура соціокультурної компетенції складається з ряду компонентів, які і забезпечують її різнобічність.
- Лінгвокраїнознавчий. Він включає в себе вивчення слів, виразів і цілих речень з соціокультурної семантикою. Крім того, важливо формування і вміння правильно і своєчасно вживати їх у процесі спілкування.
- Яке соціолінгвістичне компонент передбачає знання про відмінних мовних традиціях різних вікових, соціальних або суспільних груп.
- Соціопсихологічний. Даний елемент структури СКК сконцентрований на моделях поведінки, характерних для певної етнічної спільності.
- Культурологічний компонент являє собою сукупність знань про соціокультурному, етнокультурному, а також історико-культурному тлі.
Методи розвитку СКК
Коли мова йде про соціокультурної складової комунікативної компетенції, ідеальним є метод занурення в лінгвістичну середу. Простіше кажучи, перебування в країні, де говорять на мові, що вивчається.
Оптимальним варіантом стало б не одноразове відвідування, а періодичні візити в таку державу. Наприклад, раз-два на рік по кілька тижнів.
Такі поїздки дозволили б більш близько вивчити мову на побутовому рівні, з урахуванням реальних мовленнєвих ситуацій. А їх періодичність навчила б помічати зміни, що відбуваються в країні, впливають на її громадян.
На жаль, реальність пострадянського простору така, що не тільки не кожен учень може дозволити собі брати участь у діяльності соціокультурної програми з вивчення мови, але для самих педагогів не завжди є можливою поїздка за кордон. Тому найчастіше формувати СКК доводиться іншими способами.
Один з найперспективніших на сьогоднішній день способів – це метод проектної роботи. Його суть у розподілі індивідуальних завдань між учнями. Кожен учень отримує проект, для виконання якого йому доведеться проявити самостійність, шукаючи способу досягти мети, поставленої перед ним педагогом.
У ролі завдань можуть виступати:
- доповідь;
- підготовка сценки/вистави;
- організація та проведення якогось національного свята країни, де говорять на мові, що вивчається;
- презентація на якусь тему;
- невелика наукова робота, присвячена певного лінгвістичного питання.
Завдання, поставлене перед учням, повинна бути сформульована таким чином, щоб виконання її вимагало глибокого вивчення менталітету і мовної культури. Таким чином, цей метод буде сприяти не тільки розвитку СКК, але і навчить азам дослідної роботи, в тому числі її прийомам і алгоритму їх використання.
Метод проектної роботи також виробляє навички, які в майбутньому стануть в нагоді кожній людині в процесі соціокультурної адаптації при відвідуванні іноземних держав. Сформований таким способом вміння швидко орієнтуватися і знаходити потрібну інформацію, а також доступно її викладати не раз виручить.
Також варто використовувати комунікативний метод. Його суть у тому, що учень навчається взаємодіяти з оточуючими, використовуючи тільки засоби іноземної мови. Особливо успішний це спосіб навчання для розвитку СКК у випадку, коли викладач – носій мови чи є можливість періодично організовувати зустрічі з такою особою. У такому разі крім уміння розпізнавати “живу” мова з’явиться можливість більш докладно розпитати про побут і культуру.
Комунікативний метод дуже хороший при розвитку соціокультурної компетенції, якщо в його рамках налагодити листування учнів з носіями мови. Цей проект можна організувати через керівництво навчальних закладів. Він не вимагає особливих витрат, але при цьому допоможе обом сторонам дізнатися про культуру країн один одного, на практиці вивчити правила листування, що діють у певній мові.
Хоча подібне спілкування можна влаштувати і без допомоги педагога на будь-якому інтернет-форумі з іноземним мовам, краще якщо його буде курирувати навчальний заклад. В такому випадку буде впевненість, що співрозмовники ті, за кого себе видають. Оптимально підбирати фігурантів спілкування однакового віку, статі, інтересів. Тоді вести переписку між собою їм буде набагато цікавіше.
Вимоги до педагога
На завершення звернемо увагу на те, що формування СКК багато в чому залежить від майстерності вчителя. Адже він не здатний передати знання або сформувати вміння, якщо сам ними не володіє. Тому педагог зобов’язаний відповідати цілому ряду вимог.
- Вміти правильно вимовляти слова мови з максимальним відсутністю акценту.
- Грамотно будувати і сприймати іншомовну мова на слух.
- Лексичний запас його повинен бути достатньо великим, щоб зуміти навчати поведінки в різних мовленнєвих ситуаціях.
- Володіти актуальними знаннями про культуру викладається мови.
І найголовніше вимога, якій педагогу потрібно відповідати, щоб його учні були готові до міжкультурного діалогу – це постійна робота над собою. Адже незмінний тільки мертва мова. Живий же змінюється: еволюціонує або регресує. Він вбирає всі історичні та культурні події, що відбуваються в країні/країнах, де на нього говорять.
Тому вчитель повинен стежити за трансформацією мови, який він викладає, не тільки стосовно граматики і лексики, але і традицій його застосування. І це вміння йому потрібно прищепити своїм учням.
