Техніка з філософської точки зору
Техніка являє собою систему штучно сформованих органів громадської діяльності, які розвиваються за допомогою опредмечування в природному матеріалі будь-яких робочих функцій, знань, досвіду, пізнання і застосування сил з закономірностями природи. Сучасна техніка ділиться на такі галузі функціонального характеру:
- виробнича техніка;
- військова техніка;
- транспорт і зв’язок;
- освітня техніка;
- культура і побут;
- медичне обладнання;
- техніка управління.
Природно, функціональні галузі не обмежуються вказаними вище списком. Закономірності технічного розвитку не зводиться до одних лише закономірностям соціально-економічного характеру. Вихідний пункт у соціологічному дослідженні техніки – це аналіз її взаємини з людиною в трудовому процесі.
Внутрішня логіка вдосконалення техніки пов’язана з людиною і природою. Визначальним чинником є логічне та історичне співвідношення техніки з функціонуючими органами людини. Заміна природних виробничих інструментів на штучні, а також заміна сили людини силами природи являє собою базовий закон саморуху техніки.
