У 1976 році італійський кінорежисер Валеріо Дзурліні, раніше отдававший перевагу створенню антивоєнних, політизованих і ліричних картин, зважився на екранізацію роману Діно Буццати. Так з’явився фільм «Пустеля Тартари», муссирующий тему знаходження окремої особи і всього людства в якійсь «прикордонної ситуації», тобто майже на краю могили. Через шість років після прем’єри кінематографіст, більше не зняв жодної стрічки, закінчує життя самогубством. Тому проект можна вважати пророчим. Рейтинг екранізації IMDb: 7.60.
Сюжет
У центрі оповідання «Пустелі Тартари» головний герой Джованні Дрого (Жак Перрен), в 1907 році, закінчивши військове училище, для несення служби надсилається у віддалений гарнізон, який базується на території фортеці Бастіано. Гарнізон перебуває в постійній бойовій готовності, в очікуванні нападу переважаючих сил грізного ворога – міфічних «татарами». Миготять дні, летять місяці, проходять роки. Джованні жодного разу не покидає стін гарнізону. І коли він, вже постарілий і хворий, відправляється додому, відразу після його від’їзду починається атака ворога.
Авторські шедеври
Валеріо Дзурліні навмисне знижує загадковість і таємничість історії, насичуючи і без того виразну притчевість історії найдокладнішим дослідженням психологічної складової характерів персонажів. В окремих епізодах сюжет сприймається як життєва, реальна історія, але відчутне почуття страху перед чимось невідомим додає фільму метафоричний сенс. На відміну від автора літературного джерела, постановник залишає глядачеві певну надію на благополучний результат. У романі головний герой гине.
На думку авторитетних діячів мистецтва, фільм слід сприймати як алегорію земного буття людини в очікуванні вічного життя. Хоча інші експерти кіно переглядають у стрічці антимилитаристский і антитоталитарный пафос.
Акторський ансамбль
Кінострічка «Пустеля Тартари» вважається одним із успішних проектів в історії кінематографа. Навіть епізодичні ролі у фільмі виконують відомі актори, переважно французькі та італійські. Ідеєю екранізації спочатку загорівся сам Жак Перрен. Режисер вже мав досвід співпраці з чудовим актором, тому погодився взяти участь у створенні стрічки. Сам Перрен увійшов до складу продюсерської групи фільму. Проте, на думку критиків, найбільш вдалим можна вважати втілення образу деспотичного майора Маттіса актором Джуліано Джемма. Також у кіно знімалися Вітторіо Гассман, Фернандо Рей, Макс фон Сюдов і багато інших.
