Як помер святий
У російському православ’ї житіє Симеона було складено єпископом Димитрієм, митрополитом Ярославським і Ростовським, просвітителем, проповідником і духовним письменником, який зробив чимало не тільки для церкви, але і для культури країни в цілому. Єпископ провів кропітке дослідження згадок про святого в апокрифічних джерелах і з’єднав їх у своїй праці.
Згідно житію, помер Симеон після Стрітення, у віці не менше, ніж 360 років. В один із днів старець відчув потребу терміново прийти в зал Єрусалимського храму, що він і зробив. І там Симеон зустрів Марію з новонародженим та Йосипа, які прийшли для традиційного пожертви за немовля чоловічої статі. Майбутній святий узяв немовля на руки і благословив його, після чого звернувся до Марії. Слова, сказані старцем відомі як молитва Симеона Богоприїмця. «Нині отпущаеши ти раба свого, Владико…» – з цих слів вона починається. Вона збереглася до цих пір. Іншою назвою її є «Пісня Симеона».
Ця сцена лягла в основу іконописного канону «Пом’якшення злих сердець», на образі крім Богоматері прописується символічно пророцтво самого Симеона. А сам день зустрічі святого з немовлям став святом Стрітення.
Преставився ж Симеон відразу після події в Єрусалимському храмі. Таким чином збулося пророцтво про те, що йому не дано померти до зустрічі з сином Божим. В наші дні вклонитися нетлінним мощам святого можна в Хорватії, в місті Задар, в церкві Святого Симеона.
