Травма
Травень 2013-го, як виявилося надалі, зробив вплив на все життя біатлоністки. Під час тренування на велосипеді Мірі впала, втративши керування:
Саму аварію і падіння з велосипеда я практично не пам’ятаю. Жахливо, що все бачила моя сестра, для якої це психологічна травма.
Перелом 4 хребців гарантував всі шанси назавжди залишитися в інвалідному кріслі. Але Мірі – боєць, вона не бажала миритися з поразкою. Відновлення йшло через біль, але дівчина вперто не звертала на це увагу. Попереду була Олімпіада в Сочі.
І вона змогла знову вийти на трасу. Восени біатлонний Естерсунд привітав дівчину, очікуючи перемог. Але дива не сталося – біль в спині не давала ні нормально тренуватися, ні нормально виступати. Мірі довелося змиритися – в Сочі вона не поїхала.
Ні, вона не здалася – знову і знову виходила на трасу, перемагаючи біль. Ось тільки результати ставали все гірше і гірше. Родзинкою німкені була швидкість, але витримувати такий темп хвора спина вже не могла. Ще три роки, аж до січня 2017-го, Міріам не залишала надію повернутися на п’єдестал. І лише в Рупольдінгу 15 січня 2017 р., зайняв 47-е місце в гонці переслідування, заплакана спортсменка зрозуміла, що дива не станеться.
