Російські, а раніше радянські дошкільні установи мають давню і прекрасну традицію – влаштовувати різноманітні тематичні виставки у своїх стінах. Дитячі роботи, рукоділля мам і бабусь, фольклорні збірки – продовжувати перераховувати можна довго. До того ж створення міні-музею сприяє процесу виховання і освіти дошкільнят.
Для чого потрібен музей?
У ранньому дитинстві дитина отримує величезну кількість інформації про навколишній світ і починає усвідомлювати свою роль у ньому. Знання і враження, закладені саме в дошкільному віці, міцно відкладаються в пам’яті людини на все життя. Експозиції міні-музею в ДНЗ, присвячені різним темам з культури або історії, допомагають перетворити абстрактні поняття в наочні і відчутні. Тут всі експонати можна брати в руки, розглядати, грати з ними.
Наша країна величезна, не скрізь і не завжди є можливість зводити дитину в галерею або на виставку. До того ж маленькі діти потребують специфічному методі подання інформації, адаптованому для їх віку. Організація міні-музею в ДНЗ – це додаткова можливість розширити кругозір малюків. У дитячому саду діти отримують первинне уявлення про те, що таке музей. Це допоможе прищепити інтерес і любов до відвідування таких місць в подальшому житті.
Музей як засіб спілкування
В наш час усі, і дорослі, і діти, проводять більше часу з гаджетами, ніж один з одним. Це призводить до відчуження, замикання людей в собі. Тому дуже важливо в дитячому саду вчити дітей живому спілкуванню, підтримувати у них почуття колективу, атмосферу дружби і допомоги один одному. Створення міні-музею в ДНЗ задає новий напрям і потужний імпульс до такого спілкування. В рамках музейної роботи проводяться активні тематичні ігри, свята. Діти – це не просто глядачі, вони повноцінні учасники підготовки всіх заходів, і, як правило, дуже серйозно і відповідально ставляться до цього процесу. Спільне збирання унікальних експонатів та виготовлення декоративних елементів своїми руками допомагає активізувати батьків. Зазвичай вони охоче відгукуються і беруть живу участь в пристрої і поповнення колекції.
Приміщення для музею
Варіантів обладнання постійного місця в дитячому саду для тематичних виставок безліч. Міні-музей у ДНЗ може бути загальним або в кожній групі. Види та кількість експонатів залежить від наявності вільного простору в будинку. Якщо дозволяють площі, краще виділити під ці цілі окрему кімнату або її частину. Наприклад, в актовій залі або вестибюлі, тобто там, де часто бувають діти. У такому музейному куточку можна влаштовувати різні тематичні виставки, в яких будуть присутні жанрові сценки з меблями, предметами побуту.
Для влаштування міні-музею в групі ДНЗ не так багато вільного місця, проте оригінальне рішення можна знайти. Організувати його можна прямо в ігровій кімнаті чи в роздягальні. Безумовно, в такому випадку всі музейні експонати повинні бути компактними: посуд, одяг, документи, фотографії, малюнки, предмети побуту. Як показує багата практика педагогів з усіх кінців нашої країни, різноманітні теми міні-музею в ДНЗ можна розкрити навіть на дуже невеликому просторі.
Історична виставка
У сучасних умовах украй важливо з самих ранніх років пробуджувати в дитині відчуття зв’язку поколінь, виховувати повагу і спадкоємність традиційних сімейних цінностей і моральних норм наших предків. Не випадково обраний формат експозиції – відтворення домашньої обстановки і побуту далекого минулого. Знайомство з російським фольклором у рамках міні-музею в ДНЗ «Російська хата» дозволить створити відповідний антураж і атмосферу занурення в минулу епоху. Багато старовинні речі, якими користувалися наші предки в повсякденному житті, викликають непідробний інтерес у дітей. Наприклад, дерев’яний і глиняний посуд, вишиті рушники та скатертини, веретено, прядка. В рамках теми з дітьми проводять навчальні заняття – педагог розповідає і показує призначення усіх предметів музею, їх використання. Паралельно йде знайомство з усною народною творчістю російського народу – казками, піснями, прислів’ями, приказками.
Оновлення колекції музею має відбуватися постійно, для цього складається проект міні-музею “Російська хата” в ДНЗ. Він містить план майбутніх заходів помісячно, диференційований для вихованців різного віку. Наприклад:
- Знайомство з обстановкою імпровізованої хати. Дітей може зустріти гостей господиня в національному костюмі, розповісти про те, як вели домашнє господарство, топили піч, носили воду в дерев’яних відрах з коромислом, пекли хліб, пряли, ткали з допомогою старовинних інструментів і пристосувань.
- Відродження старовинних народних і православних свят, таких як Масляна, Різдво, Великдень. Наприклад, розучування колядок з дітьми, традиційних пісень, ігор, читання казок та різдвяних історій, розповідь про прикмети та звичаї.
- Інсценізація російської народної казки з участю вихованців старших груп.
- Практичне заняття – засвоєння народних ремесел, наприклад, виготовлення ляльки або розпис посуду.
- Фольклорний концерт.
В рамках музею можна організувати окрему виставку народних інструментів: дерев’яних ложок, свистульок, трещоток, освоїти гру на них і виступити з цим номером на концерті для батьків. Взагалі свята допомагають розкрити пісенні та танцювальні таланти дітей, побороти сором’язливість.
Найбагатші пласти російської народної творчості дозволяють створювати безліч варіантів заходів і навчальних занять у фольклорному міні-музеї в ДНЗ. Тут діти отримають основну інформацію про рідний край, його історію, природу, легендах, традиціях, природі і навчаться любити це.
Розвиватися, граючи
Іграшки не тільки дозволяють розважити дитину, поки що дорослим ніколи. Таким способом маленька людина пізнає навколишній світ. Він моделює знайомі ситуації, копіює дії дорослих, намагається наслідувати їм. Для нього гра – це практика реальному житті. Так він вчиться існувати в соціумі, приміряючи на себе різні ролі. Дивно, як багата фантазія дітей, їх творчий потенціал. У звичайних побутових речах вони бачать персонажів для своїх ігор. Це унікальне властивості дитячого мозку – творити, вигадувати, креативно і нестандартно мислити. Залучення дітей до активної участі в роботі міні-музею міні-іграшок в ДНЗ допоможе розвивати ці важливі якості.
Наприклад, з допомогою дітей підготовчої групи можна організувати виставку м’яких саморобних іграшок для самих маленьких вихованців. Відразу кілька важливих моментів педагогічного процесу зачіпає цей захід:
Наступний проект можна назвати «Іграшки наших бабусь». Сучасних дітей оточують комп’ютери і смартфони, які суттєво обмежують і збіднюють творче начало, закладене в нас. Безсумнівно, їм будуть цікаві розваги та іграшки, з якими виросли бабусі і дідусі, тата й мами. Діти з задоволенням послухають розповіді запрошених в міні-музей ДОУ батьків про своє дитинство, дворових іграх, які зараз, на жаль, забуті. Це другий важливий аспект роботи – в рамках проведеного заходу з дітьми розучуються різноманітні рухливі ігри на свіжому повітрі. Важливо, що, відроджуючи старовинні ігри, навчаючи їм дітей, педагоги непомітно відновлюють зв’язок поколінь. Допомогу в цьому можуть надати батьки. Багато хто із задоволенням навчать малюків грати в свої улюблені дитячі ігри.
Для подібного музею можна запропонувати і ще кілька цікавих збірок. Наприклад, експозиція саморобних і старовинних новорічних іграшок. Підготовка до Нового року в кожному будинку має свої традиції. Багато сімей дбайливо зберігають ватних зайців і снігуроньок, які старше навіть бабусі за віком. Ці раритетні ялинкові прикраси можуть стати самими незвичайними експонатами новорічної колекції міні-музею в ДНЗ. По сусідству з ній може розміститися і добірка старовинних новорічних і різдвяних листівок. Діти можуть підготувати цікавий розповідь про штучці з домашнього архіву, яку принесли для музею. Колекцію прикрасять і саморобні ялинкові іграшки, виготовлені дітьми вдома з батьками і в садку на заняттях, дитячі малюнки на новорічну тематику.
Дітьми в підсумку знову здобуваються корисні навички та вміння:
- дбайливо ставитися до речей, іграшок;
- розвиток художнього смаку;
- вміння розповідати, висловлювати свої думки усно, а також слухати інших, не перебиваючи;
- практичні навички рукоділля, малювання.
Традиційні іграшки
Взагалі, іграшки – це одна з найбільш невичерпних і довгострокових ідей для міні-музею в ДНЗ. Наша країна – край лісів і озер. Споконвіку найбільш поширеними і доступними були саморобні дерев’яні іграшки.
Матрьошка – один з головних символів Росії. А в наш час іграшки з дерева визнані найбільш екологічно безпечними і оптимальними для тактильного контакту. З легкістю можна розмістити такий міні-музей в групі ДНЗ на одній з полиць ігрової кімнати. Так всі експонати-іграшки будуть доступні для дітей. Їх в будь-який момент можна буде взяти для занять чи ігор. Важливо, що більшість дерев’яних іграшок представляють собою різноманітні логічні ігри для різних вікових груп – та ж матрьошка, кубики, пірамідки, будівельні набори, конструктори. Заняття з ними розвивають не тільки дрібну моторику пальців, але і математичне мислення, креативність у дітей. На заняттях від педагога діти дізнаються історію виникнення традиційних російських дерев’яних іграшок.
Перегукується з усіма попередніми темами міні-музею в ДОУ і глиняна іграшка. Така колекція підійде і для фольклорного куточка, і для збірки незвичайних іграшок. Глиняні статуетки, свистульки, фігурки звірів, птахів, людей – одні з найстаріших видів іграшок. Вони з’явилися ще на зорі людської цивілізації, коли люди навчилися обпалювати на вогні глину. Цей екскурс в історію, безсумнівно, буде цікавий вихованців старших груп. Після цього можна провести і практичні заняття з виготовлення та розпису традиційної глиняної іграшки, наприклад дымковской.
Ляльки з тканини
Що може бути миліше, ніж ганчіркова м’яка лялька, зроблена своїми руками. Саме їх маленькі дівчатка люблять найбільше. У чому ж секрет? Адже зовсім не даремно наші далекі предки робили таких ляльок для оберегів. Традиція збереглася ще з язичницьких часів, коли слов’яни поклонялися сонцю. Їх робили для сакральних обрядів і називали по-різному. В основному, їх дарували жінкам і дівчатам – для щасливого заміжжя, сімейного благополуччя, легких пологів, захисту від нечистої сили. Вірили, що лялька-Берегиня допоможе.
В старовину для їх виготовлення в хід йшло не тільки домоткане полотно, але і солома, лико. Її конструкція геніально проста – шматок полотна потрібно набити чим-небудь м’яким зсередини, надати йому форму фігури людини і обмотати нитками, виділяючи голову, руки, талію. Після цього заготівлю прикрашають відповідно до її ритуальним призначенням. Колір стрічок, ниток, елементи декору повинні строго відповідати канонам. Цікаво, що у таких ритуальних фігурок не промальовували риси обличчя.
Природно, для виробів в дитячому садку всі ці умовності дотримуватися не обов’язково. Головне до процесу створення ляльок додати цікавий розповідь про їх історії. Виріб нескладно виготовити, шити нічого не треба, тому практичні заняття можна проводити навіть в молодших групах. Діти не тільки навчаться цьому самобутньому ремеслу, але й дізнаються багато нового про старовинних традиціях. А вже потім можна влаштувати ляльковий конкурс краси міні-музею ляльок в ДНЗ.
Якими тільки вони не бувають! Прикрасить музей колекція саморобних та авторських ляльок для лялькових вистав. Разом з ними діти потраплять у дивовижний світ театру. Для розширення кругозору дітей дошкільного віку можна зробити виставку ляльок в національних костюмах. На допомогу в цьому випадку, звичайно, прийдуть мами – допоможуть зшити самобутні вбрання. Екскурсія буде етнографічної та географічної – педагог розповість, де і які народності живуть. Підбірка ляльок, одягнених персонажами казок, допоможе дітям в засвоєнні прочитаних книг. Це ще одне домашнє завдання для спільної творчості з мамами. Можна провести конкурс на самого пізнаваного героя казки, або незвичайний костюм. Діти дуже люблять показувати такі виставки гостям, освоювати роботу в міні-музеї ДНЗ.
Окремою почесною полиці заслуговує добірка старих «бабусиних» ляльок. У кожної з них своя і часто дивовижна історія, яку хлопці уважно послухають. Нехай ці ляльки не такі ефектні, як красуня Барбі і Вінкс, і ніс у одній облупился. Але вони, наче невидимий енергетичний місток, пов’язують кілька поколінь маленьких і вже давно виросли дітей. Частинка тепла душі кожної дитини передана цій ляльці. А які вигадливі у них наряди – такі не зустрінеш в магазині. Зшиті вручну сукні старовинних фасонів можна довго розглядати.
Безсумнівно, ляльковий проект міні-музею ДОУ – це не просто красиво. Діти істотно збагачують свої знання про навколишній світ, вчаться милуватися прекрасним, дбайливо ставитися до тендітною красою і створювати її своїми руками.
Потрібні книги ти в дитинстві читав
Безумовно, Інтернет і комп’ютерні ігри – це наше все, але тільки хороші книжки допоможуть дитині стати інтелектуальним, гармонійно розвиненою людиною. Вони навчать безпомилково відрізняти добро від зла, як би привабливо не виглядало останнім. Прищеплювати дітям звичку до читання важливо з самого раннього віку. Тоді книги стануть його відданими і постійними супутниками протягом всього життя.
Мабуть, найкраще місце для міні-музею книги в ДНЗ – це роздягальня в кожній групі. Книги підбирають у відповідності з рекомендаціями для кожної вікової групи і виставляють так, щоб їх було добре видно і дітям, і батькам. Часто мами просто не знають, що краще почитати своїй дитині на ніч – для них такий стенд стане надійним орієнтиром для формування домашньої бібліотеки.
За календарним планом, складеним для паспорта міні-музею в ДНЗ, на заняттях відбувається знайомство дітей з різними літературними жанрами та письменниками. Так природним чином книжковий куточок оновлюється та змінюється. Сьогодні в ньому старовинні європейські казки, а в наступному місяці – оповідання Зощенка та вірші Маршака. Книги військової, солдатської тематики будуть цікаві в першу чергу хлопчикам. В рамках книжкової виставки можна обладнати і пам’ятний стенд до річниці Перемоги з розповідями і фотографіями про подвиги рідних і близьких в роки війни. До таким пам’ятним для країни дат діти під керівництвом вихователів можуть готувати виступи за прочитаним книгам. На сусідню полицю книжкової виставки педагоги ставлять дидактичні матеріали для батьків, допомагають у навчанні грамоті і навичкам читання. Таким чином, книжкова тема охоплює величезний зріз різноманітної інформації, необхідної дітям для повноцінного духовного та особистісного розвитку.
Дитячий садок відіграє найважливішу роль у формуванні багатого літературного багажу у дитячих головах. Не секрет, що багато дітей саме тут вперше знайомляться з кращими творами російської класичної і радянської літератури, починають відчувати тягу до читання.
Розсип гудзиків
Наступна оригінальна задумка проекту міні-музею в ДНЗ знову присвячується домашніх архівів. Чого тільки в них не зустрінеш, особливо якщо в сім’ї живуть разом кілька поколінь. Найбільш цікаві речі домашнього побуту, які збереглися від бабусь чи навіть прабабусь. Шкатулки, в’язані серветки, посуд, ретро-статуетки, навіть старі гудзики з незвичайним декором можуть стати унікальними експонатами виставки в дитячому саду. Скільки нового діти зможуть дізнатися про життя близьких людей в недавньому минулому, розглядаючи їх.
Колекцію гудзиків міні-музею в ДНЗ поповнять і цілком сучасні екземпляри. Головне, щоб вони були досить великими і яскравими. З них можна зробити безліч розвиваючих настільних ігор і дидактичних наборів для занять. У груповому музеї ці зразки можна поставити у вестибюль – для ознайомлення батьків. Гудзики чудово розвивають дрібну моторику, а значить, сприяють активізації мозкової діяльності, розвитку творчих здібностей у дітей. У процесі влаштування експозицій та виставок в групах музею можна проводити перехресні презентації міні-музеїв в ДНЗ. Такі заходи оживляють його діяльність, завдяки ним часто народжуються нові, свіжі ідеї і задумки на майбутнє.
Виховання патріотизму
Наша велика країна споконвіку була сильна своїми людьми, звичайними, пересічними громадянами. Саме тому на педагогів дитячих садків покладається вкрай важлива в сучасних умовах завдання – пробудження в маленькому людині любові і поваги до своєї сім’ї, батькам, Батьківщині. Живучи в обстановці впевненості у надійності та міцності своєї сім’ї, свого майбутнього, дитина вчиться досягати поставлених цілей, не відступати перед проблемами, міцно стояти на ногах в будь-яких життєвих ситуаціях.
Патріотичне виховання підростаючого покоління – одна з глобальних, пріоритетних цілей міні-музею в ДНЗ. Безумовно, для успіху цього починання процес формування світогляду у дітей має носити поступовий і безперервний характер. Крім того, музейна діяльність повинна бути пов’язана із загальною освітньою діяльністю дитячого садка. Тобто в календарному помісячному плані теми їх повинні бути ідентичні або, принаймні, схожі. У такому випадку матеріали колекцій будуть допоміжним наочним посібником і антуражем при проведенні занять, заходів, свят, а якщо музей розташований в окремому приміщенні, то ідеальним місцем для їх проведення.
Старші можуть допомагати проводити екскурсії для молодших вихованців, представляти будь-яких фольклорних героїв на ранках. Це робить дітей більш відповідальними. Вони відчувають свою причетність до дорослого, серйозної справи. Для них такий музейний куточок в рідному дитячому саду — улюблене місце і важливе заняття. Діти втягуються в роботу міні музею в ДНЗ для збирання і виготовлення матеріалів і експонатів, підтримання їх в порядку.
Все це в сукупності, крок за кроком, розвиває в дітях основні моральні і громадянські цінності — доброту, дбайливість, свідомість, вміння допомагати один одному, любов до близьких і рідного краю. Крім того, вони отримують початкові відомості про те, що таке музей, історія, природознавство, краєзнавство, мистецтво, культура, театр.
Планування та здійснення
Створення музею вимагає ретельної підготовки і дружних зусиль усього педагогічного колективу. Спочатку потрібно скласти паспорт міні-музею в ДНЗ, в якому прописують основні завдання, проблеми, місце проведення, терміни виконання, відображені в календарному плані.
Важливий етап – проведення дослідницької роботи, опитування батьків – яким чином вони готові допомагати в організації виставок. Саме від активності батьків наполовину залежить успіх всієї справи. Принести з дому незвичайні речі для експозиції, пошити костюми для фольклорного концерту, текстиль для оздоблення російської хати, допомогти збити столик, лавки – так вони втягуються в процес. Тим самим батьки подають дітям важливий приклад. Діти – наше дзеркало. Складно навчити їх чогось, якщо не робити це самим. Коли чужі і близькі люди беруться за спільну справу, вони більше контактують, зближуються.
Продуктивне і активну взаємодію адміністрації дитячого садка і сім’ї – дуже важливий момент для мотивації дітей до участі в роботі музею. У положенні про міні-музеї в ДОУ це питання має бути опрацьоване як можна більш докладно. Тоді подальша реалізація проекту буде проходити успішніше.
