Талиська мова виникла з групи древньоіранських мов і близька до курдському, таджицького, фарсі, балучі. Самоназва народності, що говорить на цій мові – «толыш» або «толышон». У науковому середовищі існує 2 версії щодо його походження. Одні лінгвісти вважають його нащадком стародавнього азербайджанської мови, що існував до епохи тюркизации, а інші вважають його хоча і споріднених азербайджанського, але унікальним з генеалогії.
Загальна характеристика та історія вивчення
Талиська мова – це одна з мов численної кавказької групи. Історія його вивчення почалася не так давно – з XIX ст. Перша монографія була опублікована у 1842 р. російським иранистом А. Хадзконом. Розвиток цієї мови нерозривно пов’язаний з культурою Азербайджану. У середовищі лінгвістів існує думка, що він є «осколком» давньо-азербайджанської мови іранської гілки. За словниковим складом він є одним з найбагатших у світі.
Багато дослідників вважають його бесписьменным. В Ірані для передачі талышской мови використовується арабське письмо. В Азербайджані, з приходом радянської влади наприкінці 1920 рр. була введена латиниця для запису букв алфавіту талишської мови, а в 1939 р. – спроба його перекладу на кирилицю.
У 30-х роках XX ст. було видано безліч підручників і художньої літератури на цій мові, досліджено його говірки. В останні роки інтерес до нього зріс у зв’язку із зростанням національної самосвідомості даної народності.
