Від заходу до повернення із забуття
Освальда фон Волькенштейна і Гуго Монфортского прийнято вважати останніми миннезингерами. Ці поети жили в кінці XIV – початку XV ст. В їхніх творах чимало особистого: якщо в молодості вони служили дамам, то на схилі життя у віршах прославляли власних дружин, що було абсолютно невластиво поетам попередніх епох.
Хоча поезія мінезингерів займає почесне місце в історії німецької культури, інтерес до неї відродився лише в середині XVIII століття. З тих пір вивчення творчості середньовічних поетів було присвячено чимало досліджень, видані збірники їх творів, читаючи які, можна переконатися, що багато тем, які хвилювали людей століття тому, і сьогодні залишаються актуальними.
