Перша зустріч
Саме з Михайлівського відправився на свою першу зустріч з Миколою 1 Пушкін. У ніч на 4 вересня 1826 року в село прибув нарочний, присланий львівським губернатором. Було передано, що поет у супроводі фельд’єгеря повинен з’явитися в Москву, де в той момент якраз перебував імператор.
Незадовго до цього поет відправив лист Миколи 1. Він у ньому просив государя дозволити йому повернутися з заслання і відновити державну службу.
Перша зустріч Пушкіна з Миколою 1 сталася 8 вересня, відразу після його прибуття в місто. Поет відправився на особисту аудієнцію. Відомо, що перша зустріч Пушкіна з Миколою 1 проходила тет-а-тет, без сторонніх очей. За її підсумками Олександр Сергійович був повернутий з посилання, йому гарантували найвище заступництво, а також звільнення від звичайної цензури. Поету було дозволено жити в обох столицях.
У листах друзям Олександр Сергійович стверджував, що був прийнятий самим монархом любим чином. До того ж стали відомі деякі подробиці цієї зустрічі Пушкіна з Миколою 1. Зокрема, імператор запитав у поета, вирушив би він на Сенатську площу в грудні 1825-го, якби в той момент перебував у Петербурзі. Пушкін був відвертий, зізнавшись, що неодмінно поїхав би, так як в змові брали участь багато його друзі і соратники. Він би ні за що не залишився в стороні. Тільки його відсутність у столиці призвело до того, що Пушкін не брав участь у повстанні декабристів. При цьому більшість сучасних дослідників вважають, що поет справді був не в курсі підготовки перевороту, хоч і дружив з багатьма декабристами, висловлював вільнодумські думки.
При цьому далі Пушкін пояснював, що міг би піти за товаришами, так як легко захоплювався подібними ідеями. Але, за його словами, в глибині душі він не був революціонером, що відразу зрозумів і сам монарх. В результаті розмова завершилася благополучно.
За результатами цієї зустрічі Пушкіна з Миколою 1 поет обіцяв не брати участь в антиурядовій діяльності. Імператор оголосив, що сам стане його особистим цензором – рішення досі небачене. Відразу після цієї розмови Микола поділився з одним із своїх царедворців думкою, що тільки що розмовляв з одним з найрозумніших людей в країні.
Творчий підсумком цієї розмови Пушкіна з Миколою 1 став вірш “Станси”, в якому поет порівняв государя з Петром Великим.
