Висновок
Спосіб взаємодії між викладачем і студентами – це комплекс дій та результатів їх спільної діяльності. В теорії і практиці навчання російській мові не існує єдиної класифікації. Деякі вчені використовують в основному дидактичний матеріал, який заснований на особливостях пізнавальної діяльності студентів. Лернер визначає п’ять способів:
- пояснювальний;
- ілюстративний;
- репродуктивний;
- метод розкладання проблем;
- частковий пошук (евристичний).
Крім цього існує класифікація методів навчання, у якій на перше місце ставиться джерело знань. Ще одна особливість її полягає в способі організації спільної діяльності викладачів і школярів. Згідно з цими джерелами знань виділяються наступні методи:
- словесні (ключ — живі вчителя): лекції, обговорення, пояснення;
- аналіз мови: синтаксичний, візуальний, експеримент, спостереження;
- практика: різні види вправ, лабораторні роботи;
- в якості організації спільної діяльності педагога і студентів виділяються ще й такі методи: обговорення, пояснення, самостійна робота.
Професор К. П. Федоренко виділяє наступні способи навчання:
- спостереження,
- практика: різні види вправ, лабораторні роботи, підготовка усних і письмових повідомлень, складання рішень, розробка планів, рефератів, резюме, пошук і визначення граматичних і стилістичних помилок у мовленні, формування навичок роботи студентів з довідковою літературою.
Методи теоретичного вивчення мови:
- повідомлення;
- бесіди;
- пошук відповідей в словниках і вивчення правил.
Способи теоретичного і практичного вивчення мови (вправи):
- аналіз всього матеріалу;
- вивчення граматики;
- зміна основної експозиції;
- граматична конструкція;
- склад;
- орфографічні, пунктуаційні помилки і правила;
- копіювання;
- диктант;
- вивчення стилів.
Спосіб дослідження є важливим компонентом загальних методологічних систем.
