Добудова корабля
За рішенням Олександра III крейсер «Пам’ять Азова» призначався для плавання на Далекий Схід цесаревича Миколи. Після цього на військовому кораблі пройшли добудовні роботи. Вони полягали в наданні елементів розкоші приміщень, в яких буде здійснювати подорож спадкоємець.
Сюди була доставлена небаченої краси меблі, унікальні предмети обладнання, проведена обробка кахельною плиткою на мастиці санітарно-гігієнічних приміщень. Все це мало величезний вага і утяжелило корабель до 70 тонн, що призвело корабелів в зневіру, так як при проектуванні велася боротьба за кожен зайвий пуд.
Перше плавання
Крейсер «Пам’ять Азова» 23.08.1890 р. вирушив у плавання. З Балтійського повинен був зайти в Чорне море, щоб забрати цесаревича. При виході з Балтики корабель потрапив у потужний шторм, який з честю витримав. Турки прийняли рішення закрити Босфорську протоку, щоб не пустити військовий корабель в Чорне море. Довелося цесаревичу виїхати в Трієст, де його чекав крейсер, шлях якого лежав до Суецького каналу.
Далі курс корабля йшов на схід до острова Цейлон. Після нього за курсом була Індія, де в порту Бомбея 19.10.1890 р. він став на якір. Тут за планом повинні були простояти півтора місяці, за які спадкоємець міг ознайомитися з визначними пам’ятками. Але в Бомбеї затрималися до 31 січня, очікуючи підходу крейсера «Адмірал Корнілов», який повинен був забрати брата цесаревича Георгія Олександровича, хворого туберкульозом.
Броненосний крейсер повернувся на Цейлон, звідки шлях пролягав через Сінгапур, Бангкок, Сайгон, Шанхай, Нагасакі в порт Владивостока. Тут спадкоємець зійшов з корабля. Під час плавання захворів командир Ломен, якого замінив капітан 1-го рангу С. Ф. Бауер. Корабель залишився у Владивостоці, а спадкоємець відправився по залізній дорозі в Петербург. Цей похід був відзначений виготовленням двох великодніх яєць фірмою Фаберже. Всередині них перебували мініатюрні золоті моделі крейсера «Пам’ять Азова».
Крейсер продовжував службу на Далекому Сході. В його обов’язки входила охорона російських берегів. Під командуванням нового командира, одного з найдосвідченіших морських офіцерів, капітана 1-го рангу П. Р. Чухнина, він здійснює похід в Кронштадт, куди прибув влітку 1892 року. До 1893 року проводиться ремонт, після якого корабель продовжує службу в російській ескадрі на Середземному морі і дислокується в грецькому порту Пірей.
