Походження поняття
Це музичний термін разом зі статусом композитора міцно зайняв свою позицію ще в епоху Ренесансу (Відродження), коли надзвичайно швидко відбувався розвиток ідеї свободи особистості людини як творця і творця.
Композиція в музиці – це стабільне музично-художнє ціле. У ньому встановлено однозначне відтворення всіх головних компонентів. В музиці кращі композиції ґрунтуються на таких параметрах:
- ритм;
- динаміка (гучність звуку, характер виконання);
- звуковисотного;
- темп.
Стабільність такого музичного твору дозволяє відтворити його звучання в точності, незалежно від того, скільки пройшло часу після створення. Тим не менш композиція завжди передбачає дотримання певних умов виконання.
Інші предмети цього виду мистецтва, такі як народні пісні, танцювальні композиції в музиці (танці, хороводи) і дійства були спрямовані супроводжувати природні життєві процеси (робота, сезонні свята, народження дитини, весілля, похорон тощо). Композиція, на відміну від такої музики, не має на увазі якесь дійство, це витвір мистецтва, який вимагає особливого візуального та аудіального сприйняття.
