Ключові особливості кластерів
З розвитком кластерного підходу в Росії та інших країнах суть відповідних об’єднань видозмінювалася і збагачувалася. Таким чином, в огляді Європейської ек. комісії ООН (ЄЕК ООН) 2008 року під назвою «Підвищення інноваційного рівня фірм: вибір практичних інструментів і політики» серед ключових характеристик кластерів відзначені наступні:
- концентрація в плані географічного положення (близько розташованих компаній приваблює можливість здійснювати економію на швидкому взаємодії в плані виробництва, а також на процесах навчання та обмін соц. капіталом);
- спеціалізація (існує кластерний підхід у патріотичному вихованні, освіті, економіці туризм і так далі; тобто кластери концентруються, як правило, навколо певної галузі діяльності, до якої автори або учасники мають безпосереднє відношення);
- велика кількість економічних агентів (варто зауважити, що діяльність кластерів стосується не тільки фірм, що входять у них, але і громадських організацій, інститутів, академій, що сприяють кооперації);
- співпраця і конкуренція (це основні різновиди взаємодії між структурами, які є членами кожного окремого кластера);
- досягнення запланованої «критичної маси» щодо кластера (це необхідно для отримання ефектів внутрішнього розвитку і динаміки);
- життєздатність кластерів (слід пам’ятати, що вони в будь-якому випадку розраховані на довгий строк функціонування);
- залучення в інноваційну діяльність (підприємства і фірми, які входять до складу кластера, як правило, включені в процеси ринкових, технологічних продуктових або організаційних інновацій).
