Висновок
Отже, ми розглянули категорію кластерного підходу, різновиди кластерів, а також їх основні особливості. Крім цього, з’ясували цілі і задачі підходу.
Як показує світова практика роботи найбільш успішних систем в економіці, стабільне економічне зростання і високу конкурентоспроможність забезпечують в першу чергу фактори, які стимулюють поширення новітніх технологій. Якщо врахувати, що сучасні конкурентні переваги кластерного підходу в повній мірі обумовлені плюсами у виробничих технологіях, механізми управління, організації просування товарної продукції. Успішний розвиток у плані конкурентоспроможності ек. системи можливе лише у разі комплексного використання теорій сучасних концепцій розвитку в області інновацій і досліджуваного механізму.
В цьому задіяні багато країн. Серед них є економічно розвинуті, і початківці формування ринкової економіки. Всі вони в даний час дещо активніше, ніж раніше, керуються розглянутим підходом у підтримці найбільш перспективних форм і напрямків підприємницької діяльності, а також в освіті і подальшому регулюванні нац. інноваційних систем (НІС).
Серйозна залучення в інноваційну роботу кластерних структур підтверджується дослідженнями статистичного плану. Варто зауважити, що показовими є результати реалізованих в ЄС досліджень, пов’язаних з роллю кластерів у розвитку інновацій. Так, інноваційна активність кластерних компаній виявилася вище (близько 60%) у порівнянні з активністю поза кластерів (40-45%).
Так, можна зробити висновок, що кластери більшою мірою здатні до нововведень з таких причин: по-перше, компанії, що беруть участь у кластері, здатні швидше і більш адекватно реагувати на клієнтські потреби; по-друге, для учасників кластера істотно полегшується доступ до новітніх технологій, які використовуються у відповідності з різними напрямками економічної діяльності; по-третє, в інноваційний процес входять споживачі та постачальники, а також підприємства інших галузей; по-четверте, в результаті кооперації міжфірмового плану значно зменшуються витрати на НДДКР; і нарешті, компанії в кластері перебувають під інтенсивним тиском з боку конкурентів, що посилюється безперервним порівнянням власної економічної діяльності з роботою аналогічних структур.
На відміну від традиційних кластерів в промисловості інноваційні вважаються системою тісних взаємозв’язків між компаніями, клієнтами, постачальниками, а також інститутами знань, в тому числі великими дослідницькими центрами та університетами.
