Караність – це… Караність злочину

Для людини характерно робити різні вчинки. Проте не всі його дії схвалюються оточуючими, а деякі навіть піддаються покаранню. Кожен громадянин повинен добре знати, що таке злочин, його ознаки і які наслідки воно тягне за собою. Можливо, це вбереже когось від необдуманих і ризикованих дій.

Вчинок, проступок, злочин – у чому різниця?

Вчинок – це короткий дія, акт поведінки, що має свої цілі та наслідки. Він демонструє ставлення людини до навколишнього світу, людей, самого себе. Вчинок – це не обов’язково фізична дія людини. Демонстрація свого ставлення до чого-небудь або до кого-небудь може здійснюватися мімікою, поглядом чи жестом, інтонаційно або бездіяльністю (якщо певне діяння завдає шкоду).

Проступок – умисне або необережне діяння, що завдає шкоди окремій особі або громаді. Однак у порівнянні із злочином ця шкода не тяжкого характеру. Проступок карається адміністративними або дисциплінарними заходами впливу на винного.

Злочин – діяння, що карається за законодавством країни, завдає шкоди потерпілому. Бездіяльність також може бути злочинним, якщо в його результаті відбулися події, які завдали істотної шкоди об’єкту, що охороняється законом.

Плануючи і здійснюючи якісь дії, людина завжди вибирає засоби і способи їх здійснення, передбачає результати. Тобто у нього завжди є варіанти поведінки: порушувати чи не порушувати соціальні й правові норми. Він повинен чітко знати, що проступок і злочин карані.

Як визначити, чи вчинено злочин?

Правильна кваліфікація ступеня неправомірності дій людини визначає міру його покарання. При розгляді справи в суді до уваги приймається наступне:

  • Яка ступінь небезпеки, шкоди, завданих товариству, об’єктам, що перебувають під охороною закону.
  • Вчинені ці дії свідомо або через власну необережність.
  • Заборонені вони Кримінальним кодексом.
  • Передбачено покарання за такі дії однією або кількома статтями КК.
  • Відсутність хоча б одного з цих ознак дає підставу кваліфікувати не розглянуте діяння як злочинне. Якщо воно підпадає під жодну статтю КК, то встановлюється ступінь його тяжкості (розмір, вид завданої шкоди потерпілому) і покарання, відповідне конкретної кримінальної статті.

    Дивіться також:  Дмитро Толстой: біографія та громадська діяльність

    Злочин і…

    Отже, караність злочину— це один із його обов’язкових ознак. Що це означає?

  • Суб’єкт піддається переслідуванню за законодавством країни, якщо вчинене нею діяння гідно кримінального покарання (О. Н. Бібік, доктор юридичних наук).
  • Тяжкість злочину визначає ступінь його покарання.
  • Злочинність і караність діяння передбачаються статтею КК.
  • Покарання по своїй суті – це міра примусового впливу на злочинця, має своєю метою:

    а) виправлення його протиправної поведінки;

    б) задоволення природної потреби членів соціуму, громадськості у відплату за заподіяну їм шкоду;

    в) попередження, залякування тих осіб, які мають схильність до протиправної поведінки.

    Класифікація злочинних діянь

    При всій своїй схожості, багато з них вельми розрізняються рівнем небезпеки для суспільства, чому і виникає необхідність їх поділу за чіткими критеріями.

  • За ступенем тяжкості.
  • По об’єкту злочину. Безумовно знаходяться під охороною закону, згідно з Кримінальним кодексом РФ, – це власність і особисті права людини, її свободи, громадський порядок і безпека (а також і людства), навколишнє середовище.
  • За формою вини: вчинені умисно або внаслідок необережності.
  • У кінцевому рахунку, злочинність і караність діяння визначаються ступенем небезпеки протиправних діянь суб’єкта, спрямованих на законно охоронювані об’єкти.Наприклад, за дії, визнані вчиненими з необережності (невелика ступінь тяжкості), присуджується тюремне ув’язнення терміном не більше двох років.

    Умисел – одна з форм вини

    Наявність або відсутність емоцій з приводу скоєних дій і їх результатів, глибина і характер переживань визначають моральні установки злочинця і демонструють його оцінку власного протиправної поведінки.

    У кримінальному праві винність – одна з основних ознак злочинності, підстава для визначення ступеня караності діяння.

    Перша форма вини – умисел:

    • прямий, якщо злочинець уявляв собі, яку можливу або неминучу небезпеку його незаконні дії несуть для об’єкта посягання, і бажає цих наслідків;
    • непрямий умисел відрізняється від прямого тим, що злочинець передбачає ту шкоду, яку нанесуть його дії, але не бажає його, виявляє байдужість, байдужість до можливих наслідків свого діяння.
    Дивіться також:  Хіросіма після вибуху: фото, факти і наслідки

    Найбільш небезпечним для суспільства визнається особа, яка, свідомо готуючись до злочину, заздалегідь ставить перед собою злочинну мету, планує, готує кошти (транспорт, зброя тощо), створює необхідні обставини його здійснення.

    Менш небезпечно злочин, вчинений під впливом афекту, раптово виник психологічного потрясіння, що виникло в несподіваній або триває загрозливої ситуації. Наприклад, суб’єкт вживає заходів для власного захисту, порятунку (чи іншої особи) і, не бажаючи таких наслідків, наносить шкоду особі, провоцирующему ці дії.

    Коли легковажність і недбалість вважаються злочинними?

    Друга форма вини – необережність. При визначенні ступеня її злочинності і караності правосуддя виходить з розмірів та характеру шкоди, завданої об’єкту, і враховує те, що призвело до цього діяння:

    • Легковажність – суб’єкт не передбачав всієї небезпеки вчинюваних ним дій. Або ж передбачив, але самовпевнено, помилково розраховував їх відвернути без врахування своїх можливостей.
    • Недбалість – злочинець не передбачає небезпечних наслідків своїх дій чи бездіяльності, хоча за законом зобов’язаний і в змозі їх передбачати і запобігати. Наприклад, посаду і статус охоронця закидають йому в обов’язок бути пильним, уважним щодо осіб, які приходять на охоронюваний ним об’єкт, здійснювати певні захисні функції у небезпечних ситуаціях. Але для цього він повинен бути психічно і фізично здоровим, інтелектуально готовим приймати вірні рішення.

    Кримінальне право злочинну недбалість вважає менш тяжким злочином, ніж легковажність.

    Диявол криється в деталях…

    Для всіх складів злочинів строго обов’язковими вважаються їх основні ознаки. Але особливість кожного з них складають специфічні показники, які в своїй сукупності можуть суттєво погіршити або полегшити долю злочинця. Визначення ступеня караності – це вирішення долі людини.

    Складовими частинами (елементами) злочини, які вимагають ретельного дослідження, є:

    • його об’єкт – посягання на нього піддаються кримінальному покаранню;
    • об’єктивна сторона – характеризує ознаки діяння (яким визнається і бездіяльність) за умов, місця, часу, способів вчинення і визначає тяжкість наслідків для потерпілої сторони;
    • суб’єкт злочину – детальна психологічна характеристика злочинця з урахуванням його віку, статі, посади та інших даних;
    • суб’єктивна сторона – факти, що стосуються особи злочинця: аналіз його власної оцінки вчиненого, його спонукань (мотивів) і бажаних результатів (цілей) діяння тощо
    Дивіться також:  Кочерга — це... Значення слова, прикмети і забобони

    Дослідження всіх деталей складу злочину дає підстави для його караності, це результат кропіткої пошукової та аналітичної роботи слідчих органів.

    Про що слід говорити з дітьми

    Виховання у дітей моральної відповідальності за свої вчинки – прямий обов’язок батьків. Але дитина повинна знати, що вона простягається далеко за межі сім’ї: у міру дорослішання він буде отримувати все більше не тільки прав, але й обов’язків перед суспільством і державою.

    Що таке злочин і його караність – це теми для серйозних бесід з підлітками, і мета їх – не налякати, а попередити зростаючого людини. Приводи для таких цілеспрямованих розмов різноманітні (події в інших сім’ях, публікації в ЗМІ, література, кіно), і їх часом надає саме життя:

    • що є справжніми людськими цінностями,
    • як виходити з критичних життєвих ситуацій,
    • як уникати криміногенних ситуацій та компаній,
    • що таке справжня дружба, взаємодопомога,
    • про легковажність і безвідповідальність, їх наслідки в особистому та суспільному житті.

    Якщо дитина попереджений про те, що таке протизаконні діяння і їх караність, – це значить, що він озброєний проти них соціальною відповідальністю і свідомістю. Це свого роду імунітет проти бацил злочинності.