Практичне визначення кислотності
Для визначення кислотності середовища застосовуються так звані індикатори. Зазвичай це досить складно влаштовані органічні молекули, які міняють свій колір залежно від pH середовища. Індикатор змінює свій колір в дуже вузькому інтервалі pH: це використовується в кислотно-основному титруванні, щоб домогтися точних результатів: титрування припиняють, як тільки індикатор змінює колір.
Найбільш відомі індикатори – метиловий оранжевий (інтервал переходу в області з маленьким pH), фенолфталеїн (інтервал переходу в області з великим pH), лакмус, тимолової блакитний та інші. У кислих середовищах і лужних середовищах застосовуються різні індикатори залежно від того, в якій області лежить їх інтервал переходу.
Існують також універсальні індикатори – вони змінюють свій колір поступово з червоного на глибоко фіолетовий при переході з сильно кислотних середовищ в сильно лужні. Насправді універсальні індикатори являють собою суміш із звичайних.
Для більш точного визначення кислотності використовують прилад – pH-метр (потенціометр, метод, відповідно, називається потенціометрія). Його принцип роботи заснований на вимірюванні ЕРС ланцюга, елементом якої є розчин з вимірюваним pH. Потенціал електрода, зануреного в розчин, чутливий до концентрації іонів водню в розчині – звідси зміна ЕРС, на підставі якого розраховується реальний pH.
