Освіта
Після цього його рекомендували відправити на навчання в комуністичний університет національних меншин Заходу, який носив ім’я польського комуніста і політика Юліана Мархлевського. Це навчальний заклад, що проіснувало з 1922 по 1936 роки. В ньому готували комсомольських, партійних і профспілкових працівників різних національностей. Серед відомих випускників можна назвати президента Югославії Йосипа Броза Тіто, секретаря комуністичної партії Народної республіки Сербія Йован Веселинова, діяча норвезького опору Арвіда Хансена.
У біографії Кирила Прокоповича Орловського вуз зіграв велику роль, хоч і непросто було починати студентське життя в 30 років, до цього відучившись тільки чотири класи церковно-приходської школи. Вчорашній партизан не став боятися труднощів, став займатися з великою ретельністю і старанням. Особливо його захоплювала історія, багато годин проводив у бібліотеці, вивчаючи роботи вітчизняних і іноземних авторів з історії партизанського руху та війн.
Навчання у вузі Орловський поєднував з роботою на московських заводах, а коли наставали канікули, відправлявся допомагати в радянські комуни і колгоспи. Його знайомі згадують, що з косою і плугом він звертався не гірше, ніж з гранатою і кулеметами.
У 1930-му Орловський закінчив комуністичний вузу, після його виїхав з дружиною до Мінська. Все це час він був ще і співробітником органів державної безпеки. В ГПУ, НКВС УРСР та НКВС СРСР в цілому працював з 1925 по 1938 роки. Повернувшись з Москви в Білорусію, він отримав відповідальне завдання. Разом з соратниками Василем Коржем і Станіславом Ваупшасовым Орловський починає ростити партизанські кадри на випадок війни з Німеччиною. Спеціальні інструктори під його початком готують кулеметників, мінерів і підривників, радистів і парашутистів.
У 1936 році працював на будівництві каналу Москва – Волга” начальником дільниці в Гулагу.
