Наприкінці життя
Примітно, що герой нашої статті займався не тільки господарством, але і політикою та громадською діяльністю. Кирило Прокопович Орловський – депутат Верховної Ради СРСР з третього по сьоме скликання включно. У період з 1956 по 1961 роки був кандидатом у члени ЦК КПРС.
Сучасники стверджували, то це була людина надзвичайної працездатності, слова якого ніколи не розходилися з ділом. Орловський помер на початку 1968 року в віці 72 років. Він був похований у рідному селі Мишковичі в Могильовській області.
Незадовго до своєї смерті в одному з інтерв’ю він розповідав журналістам, що не задоволений тим, як останнім часом стали писати про розвідників. Письменники все частіше стають на детективну стезю, лоскочучи душі гостросюжетними ситуаціями. Хоча насправді суть роботи розвідників зовсім в іншому. Вона, на думку Орловського, полягала в романтичній чистоті серця чекіста, в духовне багатство цих натур, у святості цілей ідей, заради яких вони билися. Розвідник, за визначенням героя нашої статті, – це людина, позбавлений від дріб’язкового сприйняття життя і скверни. Він позбавлений честолюбства і егоїзму, вище побутових труднощів. Це життєстійкий, цільний і цілеспрямована людина. До такого способу протягом всієї своєї життя тягнувся і сам Орловський.
