Страда – це від слова «страждання»
Воєнними шляхами називали час збирання врожаю на Русі. Тяжко давалася така прибирання: вручну, серпами, зігнувшись навпіл, тиснули жінки весь день, намагаючись не зронити колосок, не втратити зернятко. Та ще й не поранитися! «У повному розпалі жнива сільська. Частка ти російська доленька жіноча, навряд чи важче знайти!» – писав Микола Некрасов.
Так і зараз ті, хто знає про прибирання не з чуток, навряд чи назвуть жнива легкої, незважаючи на надсучасну прибиральну техніку.
Важко комбайнерам працювати від зорі до зорі в зернового пилу, в розпеченій сонцем кабіні нічим дихати, а треба ще управлятися з досить складною технікою, яка може в будь-який момент вийти з ладу. Усміхнені комбайнери біля кабіни своєї машини на тлі житнього поля виглядають фальшиво. Якщо працівник вилізе з кабіни, він, увесь в пилу, замурзаний і замучений спекою, буде відразу шукати тенечек, де б присісти і попити. Вмиватися і їсти він буде тільки ввечері, після заходу сонця. А завтра знову на роботу. І так всю жнива.
А жінки лопатят зерно, щоб веялось і засохло, все в хустках, зав’язаних «за очі», у пилу від соломи, іноді під навісом, частіше – під відкритим небом. А водії, що перевозять зерно і просто засинають за кермом від втоми, теж прикмета жнив, гарячої і важкою.
На картині і на фото житнє поле ось таким і має виглядати: красивим, гарячим, повноцінним, але і нагадує про важку працю хліборобів.
