Понад 100 років тому легенда російських геологів Обухів відкрив недалеко від станції Зверево вихід на поверхню землі потужного і унікального вугільного пласта – k2. А в кінці грудня 1978 року на цьому місці була побудована і здана в експлуатацію шахта «Обухівська», визнана найбільшою в Східній Європі.
Характерні особливості
ВАТ шахтоуправління «Обухівська» знаходиться в Східному Донбасі, в Ростовській області, недалеко від населеного пункту Зверево. Обласний центр – місто Ростов-на-Дону – розташований на південь від неї на відстані 110 км.
Шахта має власної збагачувальною фабрикою, сконструйованої під потужність до 3 млн тонн вугілля антрациту на рік з глибиною збагачення в 0,5 мм. Шахтне поле в районі «Обухівської» простягається на 14 км і йде в глибину на 7,5 км. У цьому районі є 2 робочих вугільних пласта. Зараз розробляється тільки верхній – k2.
На додаток до наявної з 1994 року почалося будівництво нової шахти – “Обухівська 1”. Проектна потужність її повинна була становити до 2 млн тонн вугілля в рік. На початку нульових років шахту законсервували. Роботи відновили в 2014 році. У 2017-му на ній здобуто перший антрацит.
За своїми характеристиками «обухівський» вугілля дуже якісний і представлений чистим антрацитом. До основних показників його відносяться: зольність – 4-5 відсотків; низький вміст сірки – менше 1%. Запаси вугілля в розробляється шарі складають понад 900 млн тонн.
Початок історії
Свій початок шахта «Обухівська» бере в далекому 1959 році, коли пленум ЦК КПРС розробив і прийняв план розвитку економіки СРСР на десять років. Відповідно до запланованих заходів, передбачалося серйозний розвиток Звірівського і Гуковского вугільних районів Східного Донбасу. Тоді ж було винесено рішення про будівництво шахти під назвою «Обухівська – Західна».
Дані про великих покладах в цих місцях високоякісного вугілля отримані на початку XX століття. Орієнтовно в 1905 році керівництво Війська Донського доручив англійцю В. Струму провести розвідку регіону з метою встановлення наявності можливості будівництва рентабельною вугільної шахти. За завданням цього громадянина Великобританії геологоразведчик Обухів (будь-яких інших даних, крім прізвища, про нього не збереглося) здійснив розвідку перспективного вугільного району. Їм і було відкрито унікальне родовище високоякісного антрациту на території, де зараз стоїть “Обухівська”.
Велика стройка
Початок будівництва шахти дав XXV з’їзд КПРС в лютому 1976 року. Він позначив її найважливішою будівництвом п’ятирічки. А ЦК ВЛКСМ оголосив всесоюзною ударною будовою.
Для зведення шахти «Обухівська» з усіх регіонів СРСР прибула велика кількість фахівців та робітників, в основному молоді. Паралельно почалося зведення і робочого селища. Зараз це місто районного значення Зверево.
На свою проектну потужність в три мільйони тонн вугілля в рік шахта «Обухівська» вийшла в 1984 році. Аж до середини дев’яностих років 20 століття вона була одним з кращих гірничодобувних підприємств Радянського Союзу. Стабільна видобуток антрациту становила від двох мільйонів тонн у рік і вище.
Складні часи
Розвал Радянського Союзу не обійшов шахту «Обухівська» стороною. До 1996 року видобуток антрациту зменшилась у кілька разів. Своєрідний антирекорд був поставлений в 1999 році, коли на гора видали лише триста тисяч тонн вугілля – це в 10 разів менше, ніж було закладено в її проектній потужності.
Поступове економічне одужання починається на початку двохтисячних років. Тоді шахта перетворюється у відкрите акціонерне товариство (ВАТ) і стає власністю компанії «Російський вугілля».
Всього за час свого існування шахта «Обухівська» кілька разів змінювала назву. У період з 1978 по 1991 рік вона іменувалася в честь 60-річчя Ленінського Комсомолу. По 2002 рік – АТ «Обухівська». З 2003 року і по теперішній час «ВАТ «Шахтоуправління «Обухівська».
Український власник
З 2012 року шахта перейшла у власність української структури – Донецької паливно-енергетичної компанії (ДТЕК). Власником її є громадянин України, один з найбагатших людей країни – Ренат Ахметов.
Українців, які придбали в компанії «Російський вугілля» шахта «Обухівська», насамперед зацікавила вона тим, що видобувається вугілля відповідає найвищим європейським екологічним стандартам. Більше половини «обухівського» антрациту поставлялася на експорт.
Разом з шахтою Ахметов придбав у свої володіння і гірничо-збагачувального фабрику «Обухівська», ВАТ «Донський Антрацит» (шахта «Дальня»), а також більше половини акцій ТОВ «Сулінантрацит» (шахта № 410). До цих структур додавалися і супутні транспортні й енергетичні підприємства.
Згідно заявленим планам, українська ДТЕК мала намір з моменту покупки і протягом наступних п’яти років здійснити інвестування у розвиток куплених вугільних структур на території РФ близько 250 млн доларів США. Довести рівень видобутку антрациту до двох і більше мільйонів тонн у рік.
Шахтарі, які працюють на шахті «Обухівська» в Ростовській області, з приходом нового українського власника відзначили наявність змін в кращу сторону. Так, заробітна плата стала виплачуватися своєчасно. Зріс рівень дисципліни. За несанкціоновані перекури, п’янки, прогули слідували негайні санкції, аж до звільнення. До виникнення фінансової кризи 2014 року, а також політичних проблем на Україні було замінено досить багато старого обладнання на більш сучасне. У 2015 році вдалося запустити в роботу на шахті «Обухівська» дві нові лави. Однак, внаслідок напружених відносин Росії з Україною, видобуток вугілля знову впала майже на 10%.
Сучасність
Деякий час тому незалежні джерела повідомили, що український мільярдер і олігарх Ахметов вивчає можливість продати свої шахти в Ростовській області («Обухівський» і «Дальню»).
Свої наміри українська сторона пояснювала тим, що несподівано зіткнулася з високими темпами інфляції, збільшенням вартості обладнання і витратних матеріалів, підвищенням залізничних тарифів з боку РЖД, а також зі значними витратами на виробництво електроенергії. Все це призвело до високих фінансових втрат, які ДТЕК не в змозі компенсувати.
Разом з тим аналітики відзначають, що останнім часом виручка шахти «Обухівська» в Ростовській області серйозно зросла. У минулому році від російських активів Ахметов отримав майже півмільярда рублів чистого прибутку. Так, поставки вугілля антрациту на Україну в першій половині 2017 року зросли майже в 10 разів. У 2018 році передбачалося довести ці відвантаження до 1,2 млн тонн в рік, що є дуже великим обсягом для країни.
В цілях недопущення можливих претензій з боку Росії, Ахметов забезпечив себе тим, що отримувана прибуток від працюючих шахт ДТЕК «Обухівська» і «Дальня» йде на погашення і обслуговування боргових зобов’язань перед Ощадбанком РФ. Цій банківській структурі українська компанія має майже півмільярда рублів.
