Структури і влади
Організована в рамках опору і Громадянської війни на Далекому Сході дума Сибіру, як передбачалося спочатку, відповідала за створення уряду, на яке поклали виконавчі повноваження. У морозну січневу ніч з 25 на 26 радою прийнято рішення про розпуск думи, а її учасники, не подпавшие під миттєвий арешт, організували конспіративне нараду. Тут визначили, хто увійде у Тимчасове уряд нового автономного регіону країни. Верховенство дісталося Дерберу. В якості військового міністра до складу уряду увійшов Краковецька. Йому довірили заходи щодо забезпечення збройного опору більшовицькій владі. На цей момент есер мав чин підполковника. В якості уповноважених вибрали Фризеля на заході, Калашникова на сході.
Одночасно з зазначеним управлінням сформувалися незалежні організації офіцерів. Вони не базувалися на якій-небудь партії і сильно вплинули на підпільну роботу сибірського опору. Події Громадянської війни на Далекому Сході в 1918-1922 багато в чому обумовлені саме таким поділом, оскільки есери незабаром перестали головувати у військовій сфері. Їх витіснили офіцери, які не належали якоїсь конкретної партії. На заході відповідальність за опір поклали на Гришина-Алмазова, у східних регіонах – на Эллерц-Усова. З дійшли до наших днів джерел відомо, що між Уральським регіоном і Забайкальем існували таємні підпільні пункти опору не менш ніж в 38 населених пунктах. Робота об’єднала близько шести тисяч осіб, серед яких близько 2,2 тис. припадало на схід, інші працювали в західній частині регіону. Щоб ефективно координувати робочий процес, в Новоніколаєвську до кінця весни 1918-го сформували штаб. Управління їм довірили Гришину-Алмазову.
