Громадянська війна на Далекому Сході: історія

Розвиток ситуації

Через деякий час до влади прийшов Меркулов, але йому не вдалося знайти достатню підтримку, і з літа 1922-го головним вибрали Дітеріхса, зібрав Земський собор. Потенціал державності був дуже обмеженим, тому зміцнити становище не було реальним. Японці евакуювалися, що привело до остаточного падіння останніх територій, чинили опір більшовикам. 14 листопада російські далекосхідні землі проголосили себе підконтрольними більшовикам. На наступний день ДВР стала частиною РРФСР.

Чому так сталося?

Історики вважають, що основна причина поразки більшовицької опозиції – брак матеріального забезпечення, техніки, дозволяла воювати в повну силу. Війська мали погані шляхи постачання, не отримували необхідного зброї, тому не могли протистояти агресії більшовиків, мали всі ресурси центральних областей. Опозиціонери розраховували на іноземну підтримку, але і тут опинилися у слабкому становищі. Одночасно такі запити спричинили втрату довіри населення. Втім, пам’ятники Громадянської війни на Далекому Сході і донині важливі і значущі для нашого суспільства. В честь героїв, загиблих з обох сторін, поставлено чимало монументів. У період СРСР такі зводилися лише в честь радянських діячів, пізніше почали високо цінувати героїзм їх противників. Щороку в пам’ять воєнних дій того часу в далекосхідних регіонах проводиться день пам’яті. Для його організації визначили 25 жовтня.

Як вважали прихильні більшовицького режиму багато в чому перемога в далекосхідних областях – результат переговорів, а не просто лише боїв. Доля цих країв вирішилася в рамках конференцій у Вашингтоні, Генуї. Західні держави протистояли посилення японської позиції на материку, тому пішли назустріч червоним владі, японці ж не мали іншого варіанту, крім згоди.