Постійні команди
Якщо попередні форми взаємодії виявляються неефективними, то створюються постійні групи, метою діяльності яких є рішення часто виникаючих питань. Обговорення може проводитися з різною періодичністю – щодня або раз на тиждень.
Команди можна організувати на різних управлінських рівнях. Її членами можуть бути як провідні фахівці, так і керівники підрозділів. Чим більше різнорідність завдань, тим більше повноважень у команди і більше рівнів управління, задіяних в ній. Структура постійної групи може мати формалізований опис у проекті.
Умови ефективності груп і зв’язків
У менеджменті організацій виділяють наступні умови ефективності тимчасових і постійних груп:
- Мотивація співробітників. Рішення завдань, поставлених перед групою, зазвичай сприймається працівниками як додаткове навантаження. Тому потрібно або звільнити їх від колишніх функцій, або розробити систему заохочення. Досвід показує, що часткове зняття рутинних обов’язків дає більший ефект, так як при цьому не втрачається зв’язок з підрозділом, в якому працює співробітник.
- Визначення лінійних менеджерів, які повинні нести відповідальність за рішення проблем.
- Інформаційне забезпечення. Участь у виконанні завдань повинні приймати всі зацікавлені підрозділи.
- Наділення членів групи необхідними повноваженнями, щоб була можливість залучення до роботи інших фахівців.
- Раціональний підбір учасників команди за ієрархічним статусом в управлінні організацією. Якщо між ними буде існувати бар’єр, пов’язаний з великою різницею в службовому положенні, то робота групи стане неефективною.
- Поєднання горизонтальних і вертикальних зв’язків. Горизонтальні процеси частіше всього використовуються для вирішення щоденних проблем, а вертикальні – для стратегічних.
- Досвід вирішення конфліктних випадків. При прийнятті рішення в групі часто виникають ситуації, коли зіштовхуються інтереси різних підрозділів. В такому випадку повинен відбуватися продуктивний обмін інформацією для отримання альтернативного варіанту.
