Геохімічний бар’єр: визначення терміна, особливості

Підкласи

Серед групи фізико-хімічних бар’єрів існує також градація за підкласами. Всього їх налічується 69. Вони відрізняються за кислотно-лужним характеристиками для кожного з типів бар’єрів.

Серед механічних бар’єрів виділяють підкласи, що залежать від агрегатного стану та інших характеристик речовини в міграційному потоці:

  • мінерали і ізоморфні домішки;
  • розчинені гази (пар);
  • колоїдні системи;
  • з’єднання синтетичного походження;
  • тваринні і рослинні організми.

Приклади

В якості простих прикладів геохімічних бар’єрів фізико-хімічного класу можна привести наступні:

  • В умовах вологого клімату в лісах утворюється потужна підстилка з опалого листя. Відмінною особливістю грунтових вод в таких умовах є те, що вони бідні киснем. В результаті відбувається вилуговування хімічних елементів з ґрунту, в тому числі марганцю і заліза. При виході на поверхню починається їх окислення з утворенням нерозчинних гідроксидів (кисневий бар’єр). Цей механізм приводить до формування покладів самородної сірки.
  • Якщо на підвищеному ділянці є поклади мінералів, що містять сульфіди заліза та інших металів, то їх вимивання природними опадами сприяє утворенню грунтових вод з кислою реакцією середовища. У низинах, при високій вологості і анаеробних (безкисневих) умовах, відбувається відновлення сульфатів до сульфідів (сульфідний бар’єр). До такого механізму часто приурочені поклади міді, селену та урану.
  • Якщо грунт складний вапняковими породами, то в умовах вологого клімату, під впливом розкладаються органічних залишків, відбувається вилуговування заліза, нікелю, міді, кобальту й інших елементів. Вапняки створюють лужний геохімічний бар’єр, який сприяє нейтралізації кислих ґрунтових вод і утворенню нерозчинних гідроксидів.