Коні – одні з найкрасивіших тварин на всій землі. Вони можуть рухатися дуже швидко, переносячи на собі вершників і неймовірні вантажі, або ступати так красиво і граціозно, що заворожено дивляться вслід самі пропалені циніки. Але в їх арсеналі є і такий спосіб пересування, який дозволяє одночасно обидві ноги переставляти одного боку тулуба.
Інохідь – це що?
Згідно тлумачно-словотвірним словником Т. Ф. Єфремова, інохіддю називають:
З історії іноході
З етимології слова можна дізнатися, що словосполучення “іна ходу” означає “іншу ходу”. Значення слова “інохідь” співвідносять з представниками кінської породи. Коней завжди дуже цінували. І носії такої ходи були на вагу золота. В Європі буквально пилинки здували з иноходцев, адже там значно пізніше навчилася переучувати коней.
У Монголії все було трохи інакше. Власники конюшень вміли дресирувати коней, тому була поширена практика штучного зміни ходи на необхідний рух. Серед істориків досить популярна теорія про те, що Чингісхан забезпечив свою армію иноходцами, щоб вона змогла долати довгі переходи за дуже короткий проміжок часу.
Причиною іноході у кінської породи є мутація гена DMRT3, який відповідає за координацію кінцівок тварини. Подібне явище було виявлено в крові ірландських тварин. Їх коннозаводчиками були вікінги, які активно виловлювали диких коней, приручали, і поступово розводили. З часом ця специфічна мутація почала переходити і до коней інших порід.
