ГДК вуглеводнів: хімічні фактори виробничого середовища

Допустимі концентрації в атмосферному повітрі і як уникнути забруднення

Контроль за ГДК вуглеводнів в повітрі робочої зони підприємств повинен здійснюватися таким чином, самий ретельний. Недотримання норм по вмісту в повітрі цехів таких сполук обов’язково призведе до хвороб співробітників заводу або фабрики.

Однак, звичайно ж, підприємства, що працюють з вуглеводнями, повинні стежити в тому числі і за тим, щоб ці речовини ні в якому разі не забруднювали навколишнє середовище. Потрапляють в атмосферу, воду і грунт сполуки цього типу найчастіше при їх транспортуванні по трубопроводах. При цьому втрати таких речовин в результаті випаровування і витоків можуть відбуватися як по всій довжині магістралі, так і на насосних станціях.

Для граничних і неграничних вуглеводнів ГДК в атмосферному повітрі на даний момент в Росії ніякими федеральними документами, на жаль, не регламентуються. Однак існують гігієнічні нормативи щодо концентрації деяких конкретних сполук цього різновиду. Наприклад, ГДК в атмосфері становить:

  • для метану — 50 мг/м3;
  • бутану — 200 мг/м3;
  • пентану — 100/25 мг/м3;
  • гексану — 60 мг/м3.

Для того щоб не допустити перевищення ГДК в атмосферному повітрі граничних і неграничних вуглеводнів, при прокладці трубопроводів застосовують різного роду ізоляційні покриття. Найчастіше при цьому підприємства використовують для цієї мети бітумну мастику. Також компаніями можуть застосовуватися і електрохімічні методи захисту магістралей. Крім цього, для запобігання забруднення атмосфери, ґрунту і води фахівці проводять систематичний контроль за станом трубопроводів з допомогою детекторів витоків.

Забруднювати атмосферу вуглеводнями можуть, безумовно, й самі хімічні і нафтові підприємства. Щоб уникнути викидів великої кількості таких сполук у навколишнє середовище, на заводах цієї спеціалізації часто використовується сучасний метод уловлювання вуглеводнів. При великих концентраціях (170-250 г/м3) таких сполук для цього застосовують конденсацію охолодженням, при середніх (140-175 г/м3) – абсорбцію, при низьких (50-140 г/м3) — також абсорбцію. У більшості випадків такі нескладні методики дозволяють без особливих витрат у точності дотримуватися в газовій і нафтовій промисловості ГДК вуглеводнів, що викидаються у навколишнє середовище.