Поняття лізингу
Під лізингом розуміється надання права на тимчасове володіння нерухомістю, транспортними засобами, обладнанням чи іншим видом рухомого майна шляхом передачі його в користування на визначений або неуточнений термін за фіксовану грошову компенсацію. Лізинг – це модель фінансових відносин, в якій передбачається здача об’єкта, що належить одній стороні, іншому учаснику угоди, в оренду. Але найчастіше договір лізингу укладається у вигляді тристоронньої угоди, в якій одним з учасників є лізингова компанія. За згодою користувача фірма купує у виробника обладнання, потім здає його покупцеві у тимчасове користування за грошову плату, а по закінченні договору лізингу майно переходить у власність орендаря.
Факторинг як один з напрямків
Під цим терміном мається на увазі переуступка факторинговою компанією невиконаних боргових зобов’язань, включаючи рахунки-фактури і векселі, які були оформлені між контрагентами при продажу товарів та наданні послуг у межах договору про комерційне кредитування. Відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, результат фінансової операції факторингу вважається задовільним, якщо відповідають хоча б половині з перерахованих вимог:
- попереднє укладення договору кредитування та відсутність заборгованості;
- ведення бухгалтерського і податкового обліку постачальника;
- інкасування фінансового боргу;
- страхування постачальників від кредитних ризиків.
Обслуговування клієнтів за механізмом факторингу вважається найбільш ефективним для малого і середнього бізнесу, а також підприємств, які постійно відчувають фінансові труднощі через неможливість своєчасно погасити заборгованість перед кредиторами і мають обмеження у виборі джерел кредитування. Однак не всі організації, які належать до категорії малого чи середнього бізнесу, мають можливість скористатися послугами факторингової компанії. Наприклад, право застосування факторингу не поширюється на фірми:
- з великою кількістю дебіторів;
- з заборгованістю перед кредиторами;
- виготовляють нестандартну або вузькоспеціалізовану продукцію;
- будівельні контори, які працюють з субпідрядниками на виробництві.
Факторингові фінансово-бухгалтерські операції не виконуються за борговими зобов’язаннями громадян, філій або структурних підрозділів. Ці обмеження пов’язані з тим, що в ряді випадків факторингові компанії не мають можливості оцінити кредитні ризики або ступінь вигоди при виконанні підвищеного обсягу робіт. Не піддається об’єктивній оцінці та страховий ризик, який виникає при переуступці договірних вимог.
