Контракти
Ще однією формою фіктивного капіталу є різні похідні інструменти – контракти. До таких інструментів належать: ф’ючерси, опціони, форвардні контракти, коносамент. Різниця між ними полягає в тому, які умови передачі активів в них прописані. За великим рахунком вони не дають своєму власнику права вимагати дохід у вигляді відсотків чи дивідендів, але вони дають можливість заробити за рахунок продажу вигідного контракту або його реалізації.
Як з’явився фіктивний капітал
Саме поняття нерозривно пов’язане з поняттям позичкового капіталу та додаткової вартості. Цей термін ввів Карл Маркс у своїй праці «Капітал». У ній він міркував про те, яким чином позичковий і процентний капітал впливають на доходи фабрикантів, на ціни, на зростання інтенсивності праці.
У своїй книзі Карл Маркс дає визначення: фіктивний капітал – це кошти, які були витрачені в минулому, а дохід очікується тільки в майбутньому. Тобто або він вже витрачений, або його ще не існує. При цьому він враховується відразу на декількох підприємствах, що призводить до роздутим в кілька разів цифр. Наприклад, банк видав позичку підприємству в розмірі одного мільйона рублів. Ця сума враховується і на підприємстві, і в банку як фактично наявна. Тобто той же мільйон рублів на балансі банку і на балансі підприємства, що вже становить два мільйони рублів. Позика може бути давно витрачена, але за документами ці гроші існують. Точно таким же чином справа йде з акціями і облігаціями та похідними від них цінними паперами. Формально їх володар – багатий чоловік, але що буде, коли ціна на них впаде? Адже за великим рахунком вона тримається за рахунок обіцянок чи високого попиту на них.
