Різниця між позичковим і фіктивним капіталом
Позичковий капітал, по суті, є фіктивним. Про це ще писав Карл Маркс, коли досліджував природу дійсного і фіктивного капіталу. Це одна з найбільш ранніх форм капіталу, яка з розвитком економічних відносин не зникла, а набула ще більшого поширення. Сьогодні позики і кредити використовують не тільки для купівлі засобів виробництва, але і для розширення збуту дорогих товарів.
Фіктивний капітал має більш широке значення і застосування, ніж позичковий. На відміну від позички такі об’єкти, як акції, облігації, контракти можуть бути продані й перепродані іншим особам кілька разів. І хоча кредитний договір може бути проданий, право придбати його мають лише певні компанії і лише в певних випадках.
Різниця між фіктивним і реальним капіталом
У чому полягають основні відмінності простіше представити в таблиці.
Фіктивний капітал | Реальний капітал |
Не має матеріальної форми. | Має тільки матеріальну форму (верстати, устаткування, будівлі). |
Відноситься до пасивів. Частка фіктивного капіталу підприємств в структурі активів мала. В основному вона виражена у вигляді дебіторської заборгованості. | Відноситься до активів. |
Не бере участь у виробництві. | Є засобом виробництва. |
Звертається на фінансовому ринку. | Звертається на товарному ринку. |
Використовується для залучення грошових коштів. | Використовується для виробництва товарів, послуг та їх продажу. |
Дохід у вигляді відсотка від вкладеної суми або за рахунок різниці між ціною купівлі та продажу. | Дохід у вигляді різниці між витратами і виручкою від продажу. |
Незважаючи на те, що між ними велика різниця, обидва види капіталу використовуються в роботі підприємства. На отримані в банку позики підприємець купує реальний капітал, який використовує для отримання доходу та її погашення. Фіктивний капітал допомагає у створенні виробничих потужностей, розширення виробництва і технологічному прогресі. На думку Маркса, розширення виробництва призводило до посилення експлуатації робітників фабрикантами. Таке однобоке ставлення до фіктивного капіталу і до людської праці, як показала історія, не є правильним. Розширення виробництва і придбання нового обладнання дають можливість виробляти більше, дешевше і вимагають меншої кількості праці.
