На Русі
Були після підписання Ферраро-флорентійської унії 1439 р. наслідки для Росії. Митрополит Ісидор, який був присутній на тому соборі, в Москві був позбавлений влади, його посадили до в’язниці. Пізніше він втік звідти в Литву. Коли замість нього призначили митрополитом Іону, Російська церква стала окремою формацією, яка більше не залежала від патріархату Константинополя.
Детальніше про процес
Делегація з боку православ’я, надіслана на підписання Ферраро-флорентійської унії, що складалася з 700 чоловік. На чолі її був Іоанн VIII. Всього на Захід прибуло більше 30 митрополитів. Болгарські і сербські представники відмовилися брати участь у цьому заході. Москва ж спеціально призначила для ролі посла митрополита Ісидора, разом з ним вирушила ціла група російських священиків.
У Венеції в 1438 році присутні чекали прибуття государів Європи, з цієї причини початок засідань відкладалося на кілька місяців. Але європейські володарі так і не з’явилися, ні один не приїхав в Феррару. Всі найсильніші монархи засідали в той момент в Базелі. Єдиною, хто підтримував тата, стала Англія. Але в неї було чимало своїх справ. З цієї причини військових сил, на які розраховував Палеолог, просто не було.
Грецьку сторону чекало велике розчарування в фінансовому положенні, в якому знаходилося папство. Скарбниця його порожніла досить активно. І імператор почав усвідомлювати, що не знайде тут достатніх для імперії сил.
