Історична обстановка
Краще оцінити значення Ферраро-флорентійського собору 1438-1439 рр .. допоможе ознайомлення з бытовавшей тоді обстановкою в світі. У 15-му столітті Візантія активно піддавалася завоювань турків. Уряд країни намагався знайти допомогу серед західних країн, в тому числі у пап.
Саме з цієї причини останні імператори Візантії нерідко приїздили на Захід. Але останній не поспішав допомагати.
Тоді Іоанн VІІІ Палеолог (1425-1448 рр.), усвідомлюючи хитке становище країни, її неминучий кінець під натиском загарбників, зважився на останній відчайдушний крок – він запропонував об’єднати церкви взамін на допомогу Заходу. З цієї причини і почалися переговори з папою римським. Останній відповів згодою.
Було вирішено провести собор, де представники православ’я та католицтва вирішили б питання про об’єднання під керівництвом Західної церкви. Наступним кроком було переконання західних володарів надати Візантії допомогу. Після довгих переговорів було вирішено підписати Ферраро-флорентійську унію. Папа погодився особисто оплатити проїзд і містити всіх прибулих сюди православних священиків.
Коли в 1437 році в Феррару відправився імператор Іоанн Палеолог з єпископами, руським митрополитом Ісидором, всі прибули зіткнулися з досить жорсткою політикою папи. Він висунув вимогу про те, щоб константинопольський патріарх Йосип цілував по латинському звичаєм туфлю папи. Однак Йосип відмовився. До відкриття собору відбулося чимало нарад між батьками з приводу всіляких розбіжностей.
