Етимологія та значення
Термін «самадхі» походить від кореня «сам-дха», що означає «збирати» або «об’єднувати», і тому його часто перекладають як «концентрація» або «об’єднання розуму». У ранніх буддійських текстах стан соматі також асоціюється з терміном «саматха» – спокійне перебування. У комментарной традиції самадхі визначається як экаггата, односпрямованість розуму (Cittass’ekaggatā).
Буддагоса визначає самадхі як центрування свідомості і супутніх елементів свідомості рівномірно і справедливо, на одному стані, в силу якого свідомість і супутні йому явища рівномірно фокусуються на єдиному об’єкті, не розсіюючись. Згідно Буддагхосе, в текстах Тхеравади Впали згадуються чотири види самадхі:
