Взаємозв’язок
Основною проблемою у вивченні раннього буддизму є зв’язок між дх’яною і медитацією соматі. Буддійська традиція об’єднала дві традиції використання джханы. Існує традиція, яка підкреслює, що досягнення розуміння (бодхи, праджня, кеншо) є засобом пробудження й визволення (самадхі).
Ця проблема була розглянута кількома відомими вченими, у тому числі Тильманом Веттером, Йоханнесом Бронкхорстом і Річардом Гомбрихом. Шмитхаузен зазначає, що згадка чотирьох благородних істин, складових «звільняє прозріння», яке досягається після оволодіння Рупой Джханой, є пізнішим доповненням до текстів, таким як “Маджхима Нікая”. І Шмитхаузен, і Бронкхорст відзначають, що досягнення здатності проникнення в суть, яка є пізнавальною діяльністю, не може бути можливим в стані, коли вся пізнавальна діяльність припинилася. В таких місцевостях, як Індія, Тибет, соматі і є вищою пізнавальною здатністю.
