Балкани, кінець 19 століття. Саме з цим місцем пов’язане ім’я Миколи Велимировича. Невелика бідна країна, виснажена жорстокими війнами. Нещодавно звільнилася від турецького ярма Сербія прямує до Європи. Перед селянської Сербією гостро постає питання ліквідації неписьменності і подальшого неухильного руху в ногу з часом.
Валево й Лєліч
У ста кілометрах на північний захід від сербської столиці Белград лежить містечко Валево – вчора ще центр дрібного ремісничого виробництва. Сьогодні воно вже може похвалитися першими промисловими підприємствами, залізничною гілкою, лінією електропередач. В місті відкривається гімназія, вперше влаштовуються театральні вистави. Село Лєліч – неподалік від Валево на схилі гори Повлен. У самий бурхливий період сербської історії, безпосередньо перед першим і другим сербськими повстаннями, сюди з боснійській Сребрениці переселяється на початку 19 століття Антоній Йованович. Під час боротьби за незалежність він виділяється своєю любов’ю до Вітчизни й перед богом. По закінченні другого сербського повстання його обирають старійшиною. У Антонія було два сина – Сіма і Велімир. Від них і пішли дві гілки єдиного роду – Симовичи і Велимировичи.
