Перші роки
Перші роки епохи правління Єльцина виявилися неймовірно важкими. Вже восени 1991 стало очевидним, що СРСР не в змозі платити за зовнішнім боргом. Переговори завершилися вимогою іноземних банків терміново переходити до ринкових реформ. Тоді ж з’явилася економічна програма Єгора Гайдара. Вона передбачала лібералізацію цін, приватизацію, конвертацію рубля, товарну інтервенцію.
Сформоване 6 листопада уряд Єльцин сам очолював до середини 1992 року. Відправною точкою “шокової терапії” стала лібералізація цін. Їх планувалося відпустити 1 грудня, однак відповідний указ вступив в силу тільки 2 січня 1992-го. Ринок почав заповнюватися споживчими товарами, а монетарна політика емісії грошей спровокувало гіперінфляцію. Реальні пенсії і зарплати впали, рівень життя різко знизився. Зупинити ці процеси вдалося тільки в 1993 році.
Одним з перших важливих рішень Єльцина став указ про вільну торгівлю. Цей документ фактично легалізував підприємництво. Безліч людей зайнялися дрібною торгівлею на вулиці. Також було прийнято рішення про початок заставних аукціонів і ваучерної приватизації, які призвели до того, що велика частина державної власності опинилася в руках обмеженої групи людей, тобто олігархів. Між тим, країна зіткнулася з масовими невиплатами зарплат і спадом виробництва.
До економічних проблем додалася політична криза. У деяких регіонах активізувалися національні сепаратистські організації.
